Борис Філатов

Recent Posts

Якщо відверто, то вчора у мене не було жодних сил щось писати. Особливо після вбивства Юрія Федька.

Тількі позавчора до нас в Дніпро приїжджав Юрій Григорович Вілкул та на засіданні АМУ ми спілкувалися стосовно проблем місцевого самоврядування.

А вчора…

Те, що було вчора, неможливо осягнути розумом.

Вдарити ракетою по кафе та дитячому майданчику…



Всім відомо, що з родиною Вілкулів, особливо з Олександром, у мене завжди були надскладні
відносини.

Від нормального спілкування до тотальної ненависті, від тотальної ненависті до майже товаришування.

Ця клята війна розставила все та всіх на свої місця.



Зараз моє розбите серце у Кривому Розі.

Як я вже писав: «Місті неймовірно сильних чоловіків та неймовірно красивих жінок».

Тримайтесь мої любі.

Сашко, Юрій Григорович, тримайтесь.



Та нехай наша кожна сльоза віділлється кулею.
Жодного офіційного коментаря без правоохоронців.

Цей теракт розслідують найкращі професіонали.

Це - справа честі для всіх нас.



Спочивай з миром, мій Друже, ще зі студентських часів.

Невгамовний біль.

Я знаю, що те мене чуєш зараз, братику.

Єдиний, хто був в мерії зі мною на «ти».
Там, де ворог завдав збитків, комунальники стануть до роботи щойно буде дозвіл ДСНС та поліції.

Люди та техніка вже напоготові.
Працюємо.
Схоже, що сьогодні, відбилися від чергової масової атаки дронів на Дніпро з мінімальною шкодою та без жертв.

Дякуючи Богові та Силам Оборони.
Пів сотні мерів та представників місцевого самоврядування з усієї області.

Майже дві години дискусій.

Про ветеранську політики, спроможність громад, фінансові процеси та різні ініціативи.

І головна теза — під час війни і після неї продовжувати працювати як один механізм.

Вдячний керівнику ДніпроОВА Сергію Лисаку, який також долучився до наших дискусій. Бо Дніпро та область це не лише прифронтові міста. Це й колиска місцевого самоврядування. І кожна наша громада дійсно стала прикладом незламності.

Ми і далі маємо бути єдиними. Далі працювати в чіткій координації з обласною військовою адміністрацією та іншими відомствами. Не лише під час подолання наслідків ворожих ударів, а й у буденній роботі.

Тож вдячний колегам з Асоціації міст України, та всім представникам громад, що сьогодні знайшли можливість приїхати до Дніпра.
Пів сотні мерів та представників місцевого самоврядування з усієї області.

Майже дві години дискусій.

Про ветеранську політики, спроможність громад, фінансові процеси та різні ініціативи.

І головна теза — під час війни і після неї продовжувати працювати як один механізм.

Вдячний керівнику ДніпроОВА Сергію Лисаку, який також долучився до наших дискусій. Бо Дніпро та область це не лише прифронтові міста. Це й колиска місцевого самоврядування. І кожна наша громада дійсно стала прикладом незламності.

Ми і далі маємо бути єдиними. Далі працювати в чіткій координації з обласною військовою адміністрацією та іншими відомствами. Не лише під час подолання наслідків ворожих ударів, а й у буденній роботі.

Тож вдячний колегам з Асоціації міст України, та всім представникам громад, що сьогодні знайшли можливість приїхати до Дніпра.
Дніпру пощастило мати в цій війні справжніх друзів. Бо, мабуть, жодна інша територіальна громада в Україні не залучає безкоштовно таку кількість комунальної техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

Завдяки нашому співробітництву з японським урядом та агентством JICA у Дніпрі вже працюють потужні дробарки. Щогодини вони здатні переробляти до 400 тонн будівельного сміття на матеріали для подальшого використання у міському господарстві.

Я можу лише пишатися тим, що Дніпро розвиває своє співробітництво з Японією. У нас також укладені партнерські відносини з японським містом Осака, і ми надалі будемо співпрацювати, щоб Дніпро мав усю належну підтримку.
Дніпру пощастило мати в цій війні справжніх друзів. Бо, мабуть, жодна інша територіальна громада в Україні не залучає безкоштовно таку кількість комунальної техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

Завдяки нашому співробітництву з японським урядом та агентством JICA у Дніпрі вже працюють потужні дробарки. Щогодини вони здатні переробляти до 400 тонн будівельного сміття на матеріали для подальшого використання у міському господарстві.

Я можу лише пишатися тим, що Дніпро розвиває своє співробітництво з Японією. У нас також укладені партнерські відносини з японським містом Осака, і ми надалі будемо співпрацювати, щоб Дніпро мав усю належну підтримку.
Премʼєр Угорщини, який так опікується традиційними цінностями, зробив в соцмережі Х «камінг-аут» та став жінкою:))
«Джокер», спишь?:)))

Запомни, прыщавый подросток, «каждому овощу свой сезон».

Ну или «настоящий самурай всегда умеет ждать» (с)

Усі ви вже бачили офіційні заяви та новини.
Але ще дещо я хочу додати від себе особисто.



Перше.
Завтра у Дніпрі день жалоби і я прошу всіх дотримуватися його належним чином.



Друге.
Коментарі мого особистого фейсбуку будуть тимчасово закриті. Бо поки ми робимо все можливе й неможливе, аби надати людям допомогу, у соцмережах сотні корисних ідіотів і загадкових закритих профілів масово розповсюджують наративи російської пропаганди чи просто тиражують брехню.

Бо психоз у соцмережах за «загиблими в «Бартоломео» – це лише психоз.

Жодної людини там не загинуло.
Але сотні емоційно виснажених співгромадян заповнили своїм галасом увесь інтернет.

Тож ви або довіряйте владі, меру, уряду, Силам оборони та Президенту, або ж продовжуйте виплескувати свої вигадки деінде.

Так само, як і відверто дурні запитання типу «Філатов, коли ти купиш ППО??!».

Давайте закриємо і цю тему.

Філатов не має можливості купити ППО!!!
І так само Філатов не може поставити на дахах ваших будинків кулемети чи розрахунки з ракетами!!!

По-перше, це неможливо.
По-друге, це був би не захист, а ризик перестріляти сусідів.

Та скільки б разів я не пояснював елементарні речі, після кожного обстрілу знаходяться купи альтернативно обдарованих, котрі наполягають на подібних ініціативах.

Або ж починають писати про «дрони, що збивають дрони».

Шановні, ви для початку вивчіть матчастину, а потім збагніть, що поки ви пишете нісенітницю в коментарях, справді обізнані люди опікуються всіма необхідними питаннями.

Я просто втомився сперечатися та доводити очевидні речі.
Мені треба ПРАЦЮВАТИ, а не витрачати час на діалоги з божевільними, половина з яких переймається рідним містом з Угорщини чи Франції.



Третє.
Після усіх свої зустрічей з головами ОСББ та мешканцями будинків, ще раз наголошу: місто нікого не залишить напризволяще.

Допоможемо усім необхідним.



Четверте.
Прохання до моїх закордонних читачів і всіх, хто має акаунт у мережі «Х».
Зараз на заході не надто люблять компанію Tesla та всіляко її тролять. Тож, будь ласка, передайте Ілону цю світлину.

Бо ж він такий палкий прихильник росіян.



Працюємо далі.
Дякую коллегам з Війсковоі адмістраціі, ДСНС, МВС та Силам оборони.
Чергова жахлива атака на Дніпро. За всіма загиблими в місті завтра оголошено день жалоби.

По всіх районах, де ворог завдав ударів, нині працюють відповідні служби, комунальники та техніка. Рахуємо збитки, та вже зараз відомо, що у будинках треба буде замінити щонайменше 1,5 тис вікон.

Я зустрічаюся з усіма відповідальними особами, тож жодне ОСББ, жодну багатоповерхівку у біді ми не залишимо.

Спілкувалися також з власниками понівеченого готельно-ресторанного комплексу. Там дивом ніхто не загинув.

Із рештою місто намагатиметься допомогти як зможе. Зокрема відпрацьовуємо процедуру зниження земельного податку для цього закладу.
Будь ласка, приберіть пальці з клавіатур, відійдіть від вікон та закінчуйте лити сльози за відомим дніпровським рестораном.

Ну що ви за люди? Ну відверто.



Це - війна. Жорстока та безжальна.

Жоден ваш «постик» у соцмережах не допоможе.

Просто намагайтесь перебувати у безпечних місцях та чекайте на офіційну інформацію від військової адміністрації.
Ви знаєте, що часто я буваю доволі парадоксальним, коли, беручи одну тему, розкриваю її під геть іншим кутом.

Учора Дніпро оговтувався після наймасованішого за роки війни обстрілу, тож нині саме час поговорити про Міністерство освіти і науки України.

Несподівано, еге ж?:))



Так, безсумнівно ми відремонтуємо усі покрівлі та поставимо вікна в наших школах та житлових будинках.
Дніпро впорається з усім – як робив це вже багато разів.

Але є суттєва проблема з історичною будівлею Палацу студентів.
Бо там не лише побило шибки, а й пошкодило тримальні балки:((

Я погоджуюся із містянами, котрі вважають, що наслідки обстрілу могли б нарешті привернути увагу держави до цієї архітектурної пам’ятки.

Принагідно ще раз нагадаю: Палац студентів НЕ належить ( і ніколи НЕ належав ) Місту:
А в якому стані він перебував до атаки, дніпрянам відомо й без мене.

Проте я майже певен, що профільне Міністерство не опікуватиметься цим питанням.
Як і рештою підпорядкованих йому обʼєктів у Дніпрі – Ботанічним садом чи комплексом «Акваріум».



Фактично Міносвіти перетворилося на «собаку на сіні».

Саме не робить та й іншим не дає.

Тому я офіційно звертаюся до МОН.
Будь ласка, віддайте ці будівлі місцевому самоврядуванню.

Не лише в Дніпрі, а й в усіх громадах, які здатні дати їм раду.

Це ОФІЦіЙНЕ звернення!



Але знову ж. Я не лише про це.

Як мер, я спілкуюся з багатьма людьми.

Зокрема й ректорами університетів, які входять до нашої Координаційної ради з питань вищої освіти, а також численними міжнародними партнерами Дніпра.

І повсякчас мене дивує те, що у нашому Міносвіти, попри регулярні призначення нових міністрів ( відверто мало на що спроможних за будь-якої влади )))))с все одно залишається прошарок людей, котрі сидять там десятиліттями, але не дають жодної користі.

Не хочу перелічувати виклики, перед якими зараз стоїть Україна.
Вони очевидні.

Та попри демографічну прірву і масовий відтік населення МОН жодним чином не заохочує молодь вступати до українських ЗВО!!!

Навпаки – майбутнім студентам створюють настільки покручені механізми, що простіше дійсно податися кудись за кордон.

Тут і структура НМТ, де дітям, що змушені вчитися чи онлайн, чи очно, чи всього потроху, треба скласти по 3 обовʼязкових предмети і ще 1 на вибір.

Додайте сюди доволі непростий процес реєстрації, а іноді й необхідність їхати в інше місто.

Або ж «шанс» складати всі ті тести по 12 (!) годин – через повітряні тривоги.

Усе це коштує чималих нервів дітям та їхнім батькам.

Тож недивно, що в європейських університетах, які пропонують дуже лояльні програми вступу, українських студентів стає дедалі більше.



Що ж можна з цим зробити?
Наведу приклад.

Нещодавно Дніпро став першим українським містом-партнером італійського Неаполя.

Його мер Гаетано Манфреді до свого обрання працював Міністром університетів та наукових досліджень, і зберіг у тамтешньому академічному середовищі чималий авторитет.

Він зумів зробити у щасливій та привабливій для багатьох Італії дуже правильну річ – домігся суттєвого спрощення вступного процесу в університетах.

Аби здобуття професії було доступним для тих, хто хоче її опановувати.

Від фармацевтів та стоматологів до ІТ та сільського господарства.



Простіше кажучи, італійці визнали, що якість освіти вимірюється не високими вимогами до вступу, а тим, як людина зрештою навчається.

Посадовці українського міністерства, на жаль, роблять навпаки.

Тому наступного тижня я зустрінуся з ректорами університетів Дніпра, аби обговорити деякі деталі та зробити спільну публічну заяву.

Щоб МОН опритомніло та звернуло увагу на реальні проблеми.

Бо ж нині хто б і з яким би питанням туди не звертався – чи то місцеве самоврядування, чи ректори – результат однаковий.

Не на благо, а на лихо.



Дякую за увагу.

Запрошую всіх до дискусії.

Далі буде, бо ненажерливі, безталанні, нікчемні чиновники вже втомили…

Чесно.
See more posts