Тарас Чорновіл 🇺🇦

От знову почали поминати всує Мінські Домовленості, мовляв, там не були передбачені гарантії безпеки. Навіть канцлера Мерца процитували. Забули сказати, що він не критикував ті домовленості, а акцентував на тому, що тепер кардинально гірша ситуація. Дехто доправився до катастрофи своєї країни. І нині, так, механічне повернення до Мінських Домовленостей, як вважає Мерц уже неможливе.

Адже Україною править Zейло, а не Петро Порошенко. Так, Мінські Домовленості розроблялися й впроваджувалися під його уміння та авторитет. І під сильну українську владу й міцніючу армію. Гарантій безпеки у Мінських Домовленостях не було, бо тоді вони просто не були потрібні. Порох сам справлявся.

І пробивав крок за кроком Покроковий план виконання Мінських Домовленостей, а особливо найкращі в світі (після НАТО) гарантії безпеки — рішення про введення до нас миротворців ООН. Тих, які на відміну від нинішніх "гарантів", мали базуватися не у Львові, Ужгороді й Тернополі, а на лінії зіткнення, по всій території ОРДЛО та вздовж міжнародно визнаного кордону. А Zе закрив цю тему одним із найперших рішень ще в перший тиждень після інавгурації.

От у чому різниця. Мінські Домовленості дали час, можливості й засоби дипломатичного тиску, а решта могла забезпечти й сама Україна. Тому вони самі були достатньою гарантією безпеки. Але з уточненням: при Порошенкові... А нині можна намалювати хоч сотню гарантій, а вони нічого не забезпечать, бо при Zеленському. Завдання в нього інше...

Як влада готується примусити росію до миру?

Посилює оборону, захищає громади, позбавляючи сенсу атаки ворога, знаходить нетривіальні ходи, щоб переконати партнерів тиснути на росію?

Якби ж то. Готують операцію «ВОР» - «Вибори Оголосять Раптово». За дії воєнного стану. Це посилює не нас, а путіна

📝нардеп «ЄС» Ростислав Павленко

🇪🇺Слідкуйте за ЄС в Телеграмі!

Пішли жорсткі атаки на енергетичні об'єкти та системи життєзабезпечення міст на Дніпропетровщині й Запоріжжі. У Дніпрі надзвичайна ситуація національного рівня після масованих обстрілів рф та блекауту, — сповіщає мер Філатов. Схоже, раша знову обирає зону особливо дошкульних ударів у критично важкий період. Паралельно зростає воєнний тиск ворога в Запорізькій області.

А в цей час у нас лише кадрова карусель, вояжі та наради Zейла за кордоном із повісткою дня: що робити після війни. Якась суцільна неадекватність. Реально ж, дві області на межі цілковитого колапсу.

Дуже неоднозначне ставлення до операції Трампа у Венесуелі. Не про викрадення Мадуро, тут для всіх, окрім раші, Китаю та різних світових ліваків якраз усе більш-менш однозначно. Виродок, який за поведінкою й усіма повадками аж надто нагадує нашого Zейла, заслужив на своє. А проблеми з мотивами, цілями, геополітикою та іншими наслідками. Може залишу розгорнутіші тези для сюжету на ютюб. А поки коротке резюме:

Трамп ставленням до Венесуели без Мадуро демонструє чітке повернення в минуле — жодної підтримки демократії та цивілізованого вибору, тільки легітимізація злочинної відрижки режиму Мадуро в особі віце-президентки Родрігес, якщо вона йому платитиме нафтою, або її жорстоке покарання, якщо не платитиме. А в себе вдома можете вводити яку завгодно диктатуру, вбивати опозицію, головне — викинути рашистських і китайських радників і стати покірним васалом його трампо-величності... Для світу це моральна катастрофа.

І це може піти в двох кардинально відмінних напрямках. Отака глобальна точка біуркації. Перший жахливий. Трамп уже заявив, що він буде хазяїном "цієї півкулі". А отже інша має попасти у сфери експансії Китаю та раші? Для України це катастрофа подвійна. І відмова представників Трампа підписувати комюніке в Парижі багато про що каже. Трамп набирає апетиту й може знищити єдність західного світу та НАТО. Й фактично виправдати повернення з темного минулого колоніальних воєн. А в чому США епохи Байдена звинувачували кремлядь? Так, саме у відродженні колоніальних воєн за принципом: "я так хому, це моя геополітична сфера впливу й плювати на міжнародне право". Тому не дарма багато хто вбачають у мотивації Трампа щодо Венесуели ймовірне виправдання знищення України рашею та захоплення Тайваню Китаєм.

Але Трамп може набратися апетитів і іншого масштабу та почати пресингувати москву, що в ці пару днів він також робить. Попри втрату важливого союзника в Південній Америці, раша мала б відчути нові перспективи, а натомість, поки все для них іде не так. У Трампа є свої наміри щодо нафти. І це не лише план віджати її у Венесуели та на цьому заробити, але й розчавити низькими цінами конкурентів. І єдина недоімперія, для якої це фатально — раша.

Атаки на танкери й ніби то, за словами Ліндсі Грема, нарешті підтримка убивчого санкційного закону в сфері рашистської нафти мали б нас трохи заспокоїти. А крики на болотах про "всьо пропало" ніби надихають. Але поки Трамп ще ні разу (окрім періоду співпраці з Петром Порошенком) не демонстрував послідовності у жорсткому ставленні до кремляді. То пригрозить, чи розчавить?

У мене відповіді нема. Грем випромінює оптимізм, хоча це не вперше. Скоро побачимо. Бо все, що відбувалося в Парижі за участі Zейла, як вірно відмітив мій товариш Олександр Бригинець, не наближає, а віддаляє завершення війни. А от такий удар під дих із жорстким погромом тіньового флоту — це може принести результат.

Хоча й тоді залишається така діра, як Zейло, що допомагає своїм транзитом пуйлу обходити санкції та щоночі кладе агресору під подушку 20 мільйонів доларів для вбивства українців. От ще б і проти нього санкції, або щось на зразок того, як прибрали Мадуро... Але це я вже розмріявся...

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Вас надихає ще один меморандум? Як тему завершення війни підмінили фантазіями про непевне майбутнє…" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=xVvNzSABKUQ
===
Перепрошую за урізаний графік виходу нових матеріалів на каналі. Поступово відновлю ківлькість і звичні форми, щоправда, з деякими змінами. Дайте спершу з проблемами розібратися і голос відновити, бо я після кожного такого запису потім годину кашель зупинити не можу...
=====
Часто згадую слова свого колишнього шефа й учителя Геннадія Йосиповича Удовенка, який повчав, що дипломатія має приносити зримі й реальні результати, а порожній візит-вояж – це навіть не нейтральний, а прямо шкідливий для країни захід. Дивлюся на оцей політичний зе-туризм і реально жахаюся від тих регресивних та деструктивних наслідків побиття всіх рекордів за кількістю відвіданих країн, потиснутих рук, обнімашок-компліментів і витрачених в нікуди коштів. Але маємо й порівняння з самостійними діями наших союзників із тим, як ці плани й заходи деградують під впливом вихолощених ідей Зейла.

Сьогоднішній сюжет тільки трошки про загальні правила дипломатії і їх цілковиту профанацію владою недоучок. Зупиняюся на конкретній події, яку в нас зелені пропагандисти підносять до вершин миротворчого процесу, але навіть західні учасники почувають себе геть непевно, бо зрозуміти сенс цих масштабних заходів, спрямованих в нікуди, направду важко. На власних засіданнях у рамках НАТО та європейських інституцій ухвалюються цілком корисні й продумані рішення, які набувають статусу європейських законних актів. Але досить виринути нашій зеленій бикоко-дипломатії, як починаються суцільні підміни. Саміт, засідання, нарада, чи як це назвати, в Парижі коаліції чи то охочих, чи рішучих – це найкращий приклад дороги в нікуди. Мені дуже припав до душі чіткий вислів О.Бригинця, що те паризьке дійство не наблизило, а тільки віддалило закінчення війни.

А ще на цьому поважному високому зібранні було підписано черговий (сотий, п’ятисотий, тисячний?) меморандум, про який забудуть за пару тижнів, бо він не про цю страшну війну, а про далеке й ілюзорне майбутнє, як після настання миру спробувати облаштувати гарантії безпеки для України. Але й він нікого ні до чого не зобов’язує. Ви помітили, як на всіх заходах, де бере участь Зе, тема примусу раші до припинення війни підміняється фантазіями про повоєнне майбутнє? А ще, коли наслідком рідкісного за представництвом зібрання стають комюніке та декларація, то це якось ніби й оцінювати серйозно важко. Мене не покидає враження, що після своїх заяв про готовність воювати ще три роки Зе умисно зводить наших союзників на манівці. На жаль, учорашнє зібрання – це і є той випадок, коли порожній результат перестає бути нейтральним і приносить тільки шкоду… Нашкодив в Україні, наробив кадрового хаосу, поїхав до Європи переводити активність у тупиковий процес. Саме про ці всі деталі й нюанси чергового вояжу нинішній сюжет.

Для ілюстрації використав два офіційні фото з підписання двох різних, але таких схожих меморандумів і настроєву картину від ТК «Зелебоба Аі» з варіантами того, що коять одні тут і зараз, доки інші будують плани на далеке повоєнне майбутнє…

📣Віктор Уколов:

Міністр Кулеба підбиває підсумки майже 7 років влади Зеленського.

На жаль точна характеристика.

Між іншим, готовий макет борду, або сітілайту.
На Банковій ви маєте йому подякувати!

⬆️⬆️⬆️
А ще ж маємо взагалі апофеоз маразму — "100 річну угоду" з Британією й паралельну з нею іншу декларацію, яка також дуже хороша. Але нікого ні до чого не зобов'язує. Ще маємо десятки інших схожих документів: від zейлівських формул і планів миру, перемоги, стійкості, непохитності... й до "рішень" вселенського саміту миру в Швейцарії. Чи хоч хтось пам'ятає, про що там ішлося? Та й не так давно були вже відкладені меморандуми про фінансування кількома країнами злодійських міндічівських "фламінго", Меморандум із Швецією про закупівлю 150 винищувачів (якщо ми знайдемо на це гроші, а Швеція найме робітників, наростить потужності і їх виготовить за 10-15 років). У Францію Zейло літає, як на службу. І раз на місяць свіжий меморандум. Минулого разу там намалював ще одну закупівлю винищувачів. Про них уже й забули. Ще перед тим було щось не менш "амбіційне". А вчора новий Меморандум, який забудуть у термін від тижня до місяця. Взагалі забудуть і він нічогісінького не гарантує...

Ця тема заслуговує на детальніше висвітлення, а головне — виникає питання: невже все безнадійно? Та ні, звісно, є варіанти, але їх відкинули з 2019 року. Але про це, давайте, я якось (може й сьогодні) зроблю вечірній сюжет на ютюб.

Нас так готували, так інформаційне поле підігрівали до цього чергового паризького вояжу. Там же буде засідати коаліція охочих... Ой, та ж ні, там ціла коаліція рішучих збирається! Війні кінець, путін у паніці, війська НАТО прийдуть в Україну захищати мир і спокій для українців... Коли ми в церкві повторюємо слова з Нагірної проповіді (Блаженств): "Блаженні віруючі, бо їхнє Царство Небесне", то там про зовсім іншу віру. А це тільки самонавіювання й спроба самозаспокоїтися, що під рашистськими ударами виходить так собі...

Але все ж, скажуть мені у відповідь, там же підписали угоду між Україною, Францією та Британією. Усе детально розкладено: коли, скільки, де, для яких цілей та багато всього іншого...

Нам он які гарні слова Макрона цитують: "Іноземні сили з країн Коаліції охочих будуть розгорнуті на землі, в повітрі та на морі для гарантування дотримання припинення вогню". Ну, хіба не прекрасно? А може далі прочитаємо те саму фразу від президента Франції? А там наступне продовження речення: "...вони будуть розміщені далеко від лінії контакту. Першою лінією стримування можливої російської агресії стануть ЗСУ. Чисельність української армії після припинення війни становитиме 700 тис., західні партнери зобов’язалися забезпечити її підтримку. А підрозділи країн-членів НАТО розквартируються переважно на заході України". Раніше часто казали ще про Київ та Одесу, але зараз якось не почув.

Уже трошки охололи, але все одно, багато гарних пунктів. І навіть США доключаться, але лише інформаційно, розвідданими та логістикою. І, вочевидь, за окрему плату. А фінансування ЗСУ західними альянтами (бо Zе ж ще не всі дороги подерибанив, йому не до армії) — це неймовірно добре, але... Зараз це все відбувається, бо йде страшна кривава війна і наші партнери закривають очі на розкрадання zе-мародерів. Однак, уже з пошуком фінансування усе важче. Один два корупційні скандали, викриття розкрадань по війні, а ще безсоромно сфальшовані вибори, закручування гайок і відмова чи профанація щодо реформ. От і висохне той грошовий потік. І без жодних докорів сумління.

Але й тут ви мені можете заперечити: ну, може так статися. А може й не статися. Загадувати в майбутнє — це ж кінчена будановщина. А вони таки вчора підписали... Ну-ну, що вони підписали? А давайте уважно прочитаємо найпомітніше — сам заголовок новини, в якому відображено її сутність:

Зеленський, Макрон і Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання багатонаціональних сил в Україні

Народ! Навіть на цьому етапі нема нічого, окрім ще однієї декларації про наміри, ще одного меморандуму! Щоб зрозуміти ціну цих документів, на які із самого початку так сфокусував свої побажання Zеленський (хоч кілька країн і справді були готові підписати та ратифікувати реальні угоди), згадаємо всю ту масу попередніх декларацій і меморандумів. 28 "Угод про гарантії безпеки", хоча насправді, це декларації про побажання в безпековій сфері. Серед них особливо амбіційна "угода" із США. Вона справді дуже добре виписана, без іронії. Якби тільки в ній 7 чи 8 разів у тексті та в прикінцевих положеннях не згадувалося, що ці статті нікого ні до чого не зобов'язують і для їх застосування доведеться готувати й укладати нові, вже справжні угоди. Нагадати вам, що Трамп зробив із цим меморандумом? Виключив його із розділу чинних документів та наказав списати в архів.
⬇️⬇️⬇️

Ще після новорічної доповіді реінкарнованого "нашево гєнєрального сєкрєтаря дарагова лєоніда ільічя" (а що, хіба не схоже виглядало?) згадав один старенький анекдот з тієї епохи, думав поділитися, а якось за клопотами забув. Наверстую:
=====
Рік десь 197...-ий. Брєжнєв у Внуково-2 сам особисто проводжає іноземного гостя — президента з якоїсь африканської країни Берегу Слонячих Копит. Той уже попрощався, сів у літак, літак злетів, зник за обрієм... А брєжнєв усе стоїть і ручкою похитує. Суслов до нього підходить:

— лєанід ільічь, он уже... уже всьо, уже улєтєл... Нєт уже тут єго...

— Мдя, політік он конєшно гамно, но как целуєтся! Как целуєтся!
===
Хто на виборах проголосував за темне минуле, отримає його сповна. Тільки не буде там улюбленого Zейлом пломбіру, ковбаси по два-двадцять і шмурдяка по рубь-дві. І оті запльоти старіючого генсєка, зрештою, виявляться найменшим злом із усього, що на свої й наші голову накликали "шибко вумні", які вирішили розвернути історію в одній окремо взятій країні...

Ну, з ілюстраціями в мене переважно все стабільно - користуюся щедрістю ТК "Зелебоба Аі"

Є речі, в яких я бачу чітку логіку , а є ті, де все ніяк не складається. От, наприклад, Поклад, який отримав посаду першого заступника голови СБУ і який при Малюку й носа особливо не висовував, а от при недосвідченому в усьому, окрім спецоперацій та властивих функцій спецпідрозділу "Альфа", Хмарі (якщо його затвердять у Раді) може стати ключовою постаттю. Він же був відомим постпредом Єрмака в чужому й ворожому до завгоспа СБУ, де впливи мав лише Татаров. Але це в них такий своєрідний міжклановий обмін. У контрольованій Єрмаком САП Татарову було надано місце першого заступника для його представника Андрія Синюка. Так і Єрмак міг мати свою людину в чужому лігві. До інтересів держави це все, як до Києва рачки...

І якщо в ніч з 31 грудня на 1 січня Єрмака таки зуміла остаточно позбутися "перша Маша країни" Марія Левченко зі своїми двома фаворитами: чоловіком Гогілашвілі та дуже близьким другом Будановим, то за логікою мав би початися обвал усіх ставлеників Єрмака. А тут ще й суцільні хаотичні відставки й призначення. Переважно саме хаотичні... І серед них Єрмаківський Поклад раптово пішов угору... От мені це явно не вписується в загальну картину.

Можна припустити, що Єрмак не зовсім фсьо. Але щось воно не так. Можна домудрувати появу нової ніжки в "табуретці" на якій зберігає відчуття безпеки Zейло. Не бачу явних підстав для такого висновку. А може бути все напрочуд банально. "Вчасно перебігти до нового хазяїна — це не зрада, а передбачливість", — казали вони. Саме це припущення із нестиковкою пазлів зробив учора на ефірі з Цибульком. Адже першою, хто кинула Єрмака й побігла до нової хазяйки, стала найтитулованіша підставка для єрмаківських папок, піднощиця кави й стюардеса, а за сумісництвом прем'єрка Свириденко.

Може просто добре поінформовані друзі Єрмака раптом перестали бути його друзями. Часто ми про це дізнаємося лише з параноїдальної ознаки нашої недо-політики, коли Єрмак когось банив у соцмережах. То був найкращий маркер втрати довіри. Наступним кроком переважно ставали вилучення перепустки на Банкову або візит НАБУ з обшуками.

Якщо чесно, усвідомлення усієї шкурності й блювотності рівня мотивів у цій владній компанії та ще й під час війни, шокує...

Зображення ілюстративне, не конкретно під тему від ТК "Зедебоба Аі".

⬆️⬆️⬆️
А поки коротенько про дружину Буданова Маріанну, Рафаеля Русваргі, московських терористів і рашистську школу в Голосіївській пустині під час війни з рашею в наші дні. Маріанна Буданова задіяна в справах свого чоловіка, на її образі розігрували фарс із ніби то отруєнням, а ще вона стала містком до влади через те, що приятелює з тією ж першою Машею країни, яка має робоче місце безпосередньо в кабінеті Zеленського (є такі психічні розлади, коли особа боїться сама перебувати у великих приміщеннях — Zе доволі відверто про це натякнув ще представляючи Левченко журналістам у 2019-му).

Колись Буданова відзначилася тим, що на виборах 2020 року йшла до Київради в списку Удару Кличка, але програла, потім була його радницею. Це окрема історія недалекоглядності й нерозуму в Кличка, який так хотів позагравати із владою Zе, що пішов на пряму протидію природному союзнику ЄС і набрав чимало людей за пропозицією Банкової. Що, допомогло?

Але основне в нас інше. У грудні 2021 сама Буданова підтвердила, що є парафіянкою Покровського чоловічого монастиря "Голосіївська пустинь" московської церкви в Україні. Не просто ходить туди деколи на Служби Божі, а саме віддана та активна прихожанка. Це один із найбільш промосковських рашистський монастирів упц-мп, у якому навіть назву упц сприймають, як образу. Його ще називають молдавським, бо настоятель і частина монахів та персоналу прибули з Молдови. Та бандюківський, бо зведений за кошти бандита Кісєля, якого тут поховали й дуже почитають. І тут до нинішнього дня ведеться активна прорашистська діяльність.

У цьому монастирі свого часу (ще до 2018-го) переховувався терорист так званої "днр" Рафаель Лусваргі. Перші місяці масштабного вторгнення сам бачив повідомлення про перебування на території монастиря рашистських дрг, але їх ловили під час цілодобових комендантських годин скрізь, тільки не в Голосіївській пустині. Крім того, в монастирі, за багатьма свідченнями, служили молебні за "перемогу російської зброї".

А зараз уже мега-скандал: у цьому самому московському кублі наші органи нарешті "прозріли й побачили" рашистську школу, де учні 1-9 класів училися за совєтською й рашистською програмою, їх навчають любити росію й зневажати Україну. Усі такі учні-яничари (їх нарахували десь із 60!) записані в звичайних школах, але туди роками не ходять, учаться в рашистській. І все сходило…

Невже про це не знали в органах, у освіті, в СБУ? Все чудово знали. Але в Голосіївської пустині була найкраща криша — керівник ГУР, але головне — його московсько-патріархатна дружина, яка через свою подружку підтримує контакти із самим zепрідєнтом. Тому ніхто й не викривав та не приходив. Чому зараз накрили? А це такий дємбєльський салют від Малюка. Він не заїдався з сімейкою друзів Zейла, аж доки питання його відставки не стало вже остаточним. Отоді й відправив спецгрупу.

Це, до речі, не перша історія. Колись СБУ накрила бльохєршу-мільйонницю з відверто антиукраїнськими поглядами Алхім у Дніпрі. Вона навела ворожі ракети на лікарню, написавши, що там лежать поранені військові. Тоді нею зайнялися і.. раптово забули. А за пару тижнів ота моксворота вже давала інтерв'ю якомусь гламуру й розповідала, що їй нічого боятися, адже її опікає "начальнік развєдкі, який їй навіть медаль хотів дати, а куди я її повішаю (трясе силіконом)". Пізніше, після ще одної виходки агресивної кацапки, нею вже зайнялися серйозно і їй якась "невідома" структура допомогла виїхати з України. Шепталися, що Буданов таких (їх було більше) нелояльностей так і не пробачив Малюку.
===
Це не був якийсь спеціально структурований виклад, фактів можна набрати на години розповідей. Це лише штрихи для відповіді тим, хто в новому "єрмаку" побачили оновлення, патріотизм та руку Заходу... Ага!

У нас працює ціла фабрика тролів на відмивання образу Кирила Буданова. Я шокований, як на це часом ведуться і цілком притомні люди. Лише два приклади з десятків.

Десь у перший рік вторгнення мене доймав один журналіст із якогось із двох опозиційних каналів питанням, чому я висміюю провальні вангування Буданова про каву на набережній визволеної Ялти восени 2022 року, але не згадую, що він до дня й години спрогнозував час рашистиського вторгнення? Не спрогнозував ніколи й нічого Буданов. Усі його "прогнози" придумані й розповсюджені або відповідно "розшифровані" вже опісля всіх подій.

А щодо вторгнення, то тут сам Zеленський здав свого підопічного. На питання, чому він не прислухався до порад іноземних розвідок із неймовірно точною інформацією, він і до 24 лютого, й опісля кілька разів повторив, що їх поважає, а вірить своїй розвідці, яка заперечувала ймовірність вторгнення. І ще ряд чиновників більш ніж прозоро відсилалися до таких висновків ГУР і Буданова.

А тепер нинішнє. Цей абсурд уже погнали і через "джерела" до західних медіа, ніби Буданов - це ставленик США, а його призначення — вимога Трампа. Більше того, ніби Трамп наполягає, щоб саме Буданов замінив Zейла на посаді президента. Це настільки тупо й рівно на 180 градусів від справжньої ситуації. Але повторюють цю лабуду цілком нормальні, ніби ж мислячі люди! Насправді, Буданов замінив Бурбу, який реально мав підтримку розвідспільнот США й спільно з ними, зокрема, розробляв операцію "Авеню" для арешту вагнерів. Саме через ГУР ішла вся розвідінформація до України. А після усунення Бурби й призначення Буданова, якого в США розглядали, як рашистську агентуру, розвіддані в ГУР більше не надходили. Згодом перенаправили до ГШ Шапталі й Залужному. Сам Буданов рік брехав, що ніякої операції по вагнерах не готувуалося.

Про співмешкання із зовсім уже зашквареною сімейкою Гогілашвілі-Левченко я писав і розповідав дуже багато. Саме вони й поставили Буданова спершу очільником ГУР, попри цілковиту профнепридатність, а зараз і в ОПУ, щоб перша Маша країни отримала повний контроль за вухами Zеленського. Це окрема й дуже довга тема, як фсб рф зуміло витіснити гру рф із вершин укрсучвлади.
⬇️⬇️⬇️

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Що це було? Для чого владі ця ганьба? Привчають нарід до беззаконня чи тягнуть час до виборів?" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=7Iz1VyR32Rk
===
Перепрошую, сьогодні вже після нашого ефіру з Володимиром Цибульком не встигаю добавити більш розгорнутий допис під відео. Тож коротко. Вчора в судовому процесі «Порошенко проти Зеленського та його беззаконня» намітилася нова тенденція. Усі можливі методи затягувати розгляд справи шляхом зловживання нормами процесуального права у влади вичерпалися. І судді вже не можуть довше відкладати остаточний вердикт, а з ним же все більш, аніж ясно. У якомусь печерному Печерському суді ще можна було б на цілковито чорне сказати біле, а тут судді очікували від представників влади, що ті зуміють представити хоч якісь відтінки сірого, а що ти скажеш на противагу аргументам Порошенка та його юристів, якщо там по всіх трьох позиціях відповідь лише одна – указ про санкції незаконний, безпідставний, фальсифікований та нікчемний з моменту проголошення. Єдиний прийнятний для них варіант був би самостійне скасування указу самим Зеленським. А в нього ж пацанячі амбіції, а головне – мотиви. Дуже нечестиві, але їх тримається, як вош кожуха.

Тому, щоб затягувати час із надією, що нарешті пуйло дасть шанс провести вибори, на яких за задумом Зе не має бути Порошенка, вигадали новий спосіб тягнути місяць за місяцем. Тепер це вже липові лікарняні учасників від влади. От чому вони так наполегливо тягнуть час, для чого це потрібно Зеленському та його кліці й у чому тут цілковите беззаконня – про це сьогоднішній сюжет на прикладі вчорашнього судового засідання.

Автора першого рисунку, на жаль, не знаю. А портрет Зеленського в образі, про який ми всі мріємо, ви не сплутаєте – це творчість автора та ШІ на ТК «Зелебоба Аі».

Сьогодні в нас із Володимиром Цибульком та Олександром Близнюком одноразовий відступ від звичного графіка. Замість понеділка, вівторок, але та сама 20:00. Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=RchdTZasl9s

Свій вечірній сюжет уже записав, поки генерується. Опублікую після цього стріму.

Василь Стус народився на Різдвяний Святвечір за старим стилем - 6 січня 1938 року, Вячеслав Чорновіл на те саме Надвечір'я Різдва Христового, але за новим календарем 24 грудня 1937-го. Часом піджартовували над цим дивовижним співпадінням. Хоча в той страшний кривавий 1937-38-ий мало хто в їхніх краях про Різдвяні свята згадував. Та й самі вже дорослими дізналися, в які дивні дні прийшли на цей світ.

І убивали їх за отими літочисленнями... Стуса стара совєтська гебешна терористична влада закатувала в тюремній камері 1985-го. Чорноволу в новій, уже ніби ж незалежній Україні весною 1999-го свої апологети збереження уього старого неукраїнського зла шлях перегородили убивчим Камазом... Отака вона гірка й шокуюча символіка гашої долі.

Василь Стус
* * *

Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.

Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь.

Та виростають з личаків,
із шаровар, з курної хати
раби зростають до синів
своєї України-матері.

Ти вже не згинеш, ти двожилава,
земля, рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками.

Ти ще виболюєшся болем,
ти ще роздерта на шматки,
та вже, крута і непокірна,
ти випросталася для волі,

ти гнівом виросла. Тепер
не матимеш од нього спокою,
йому ж рости й рости, допоки
не упадуть тюремні двері.

І радісним буремним громом
спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці —
слова шугають над Дніпром.

От без зайвих коментарів, оцінок чи віддування щік. Але оце "Вони нас берцями, а ми їх серцями" — це чудовий варіант перемоги в перспективі... років так ста.

Чомусь згадався хлопець, який у нас під час кривавого Йордану в 2014-му поряд замішував бензин із чимось на зразок гліцерину для коктейлів молотова, потім із ящиком готових, які я ледь встигав закорковувати, побіг під барикаду й сам же відкидав по беркутні. Вернувся, а я якраз для ВВС, здається, щось коментував. І запропонував ще з ним поговорити. Пригадую його таке розгублене: "Ну, розумієте, у нас же мирний протест..."

І згадав ситуацію в Білорусі в 2020, коли вже все було майже на межі, на переломі. Пішли вже перші реально бойові сутички з омоном, а десь (у Бресті чи в Кобрині) і "міліція з народом" почулося. Але старші товариші по опозиції тоді аж надривалися: "У нас мирний процес, у нас не буде, як в Україні, це вам не Майдан, хто закликає до силових акцій, той провокатор!" Хто зна, може вони щось знали, чого я не відав, про ту саму путінську рашу, готову ввести війська... Але ж обоє Тіханоських хіба не закликали в тому проміжку часу пуйла "прийти, знессти бацьку, підтримати віддану йому опозицію й побудувати в Білорусі демократію"?

А може все простіше й просто сказано для гарного слівця. А в душі нуртує... От лише суспільного запиту на таке більше нема, як і час відповідний втрачено... А в нас нині не те саме в суспільстві, в якому оті дикі відсотки довіри, де рівень лизоблюдства ЛСД вже сягнув того ж рівня, що згаданим білоруським їх товаришам, які кожного активнішого й жорсткішого називали провокатором, і не снилося... Не помітили? Ану пройдіться по чатах наших блогерів з заявою про "нелегітимного", саме наших, а не пазітівнєньких. Стільки про себе нового взнаєте...

Головне зло в нас, звісно, сталося в 2019-му, коли мали можливість, не мали розуму. У Білорусів це все відбулося ще в далекому 1994-му. А от якась перспектива змін, як у білорусів у 2020-му (не за формою, а за змістом) у нас таки замиготіла під 21 травня 2024-го. От десь тоді й спрацював той білоруський самовбивчий синдром із занадто буквальним розумінням слів "мирний протест"...

​Сьома річниця Томосу — це момент, коли стає особливо зрозуміло, що мова йшла не просто про церковний документ, а про звільнення України з-під багаторічного духовного та політичного контролю Москви. Надання автокефалії Православній Церкві України позбавили московію одного з найефективніших інструментів впливу всередині нашої держави.

Як здобуття Томосу допомогло Україні?

1. Ослаблення мережі московського впливу всередині країни.

Структура так званої УПЦ МП історично виконувала роль не лише церкви, а каналу впливу «русского міра», де українська держава подавалась як тимчасове або штучне утворення. Томос уперше після багатьох століть створив масову й легітимну альтернативу цій системі, дозволивши мільйонам вірян вийти з-під ідеологічної опіки москви без втрати своєї православної ідентичності.

2. Викриття й припинення злочинів під релігійним прикриттям.

Після здобуття Томосу правоохоронці почали фіксувати більше злочинів окремих "священнослужителів" так званої УПЦ МП, які були підтверджені слідством і судами: передача координат позицій ЗСУ московським військовим, участь у роботі окупаційних адміністрацій, зберігання московської пропагандистської літератури та символіки, публічні виправдання збройної агресії московської федерації, благословення окупаційних військ, примус вірян до співпраці з окупантами.

Томос фактично унеможливив прикривання цих дій фразами про «канонічність» і «переслідування за віру», чітко розділивши українське православ’я і церковну структуру, пов’язану з державою-агресором.

3. Захист внутрішнього тилу під час війни.

Церква — це інструмент масового впливу, і в умовах війни нейтральності не існує. ПЦУ відкрито стала на бік України, її армії, її жертв і її боротьби, тоді як середовище так званої УПЦ МП уникає чітких формулювань, саботувало засудження московії або транслювало тези про «братні народи». Автокефалія суттєво зменшила ризик внутрішньої дестабілізації через релігійний фактор.

4. Повернення історичної справедливості.

Контроль москви над Київською митрополією був наслідком політичного тиску XVII століття, а не «споконвічної єдності». Томос канонічно закріпив те, що Україна має власну церковну традицію й право на неї, остаточно підрізавши імперські міфи, які московія використовує для виправдання агресії.

5. Посилення державної суб’єктності України.

Незалежна помісна церква — це маркер зрілої нації. Томос показав світу, що Україна не є частиною «русского мира» ні духовно, ні історично, ні політично, і забрав у московії ще один інструмент міжнародного та внутрішнього шантажу.

У підсумку Томос став елементом національної безпеки: він звузив простір для внутрішньої агентури, очистив духовну сферу від колоніальної залежності й дав українцям можливість вірити без вимоги лояльності до ворога.
Дякуємо, Петро Порошенко

Я хотів написати якийсь аналіз про кадрові зміни від Zейла. Почав збивати все до купи... Але не зміг. Аналізувати можна якусь систему, тенденції тощо. А тут нічого подібного. Тільки суцільне божевілля та погіршення і так зруйнованої системи управління в країні. Мабуть не буду нічого такого писати, бо схоже, що тут зовсім інше.

Це не кадрові призначення й переміщення. Це умисне й цілеспрямоване створення так званого керованого хаосу. Нехай не вводить в оману слово "керованого" в терміні, воно скорше означає "штучно викликаного, умисно організованого". Бо керувати реальним хаосом з часом стає вже цілковито неможливо. Він остаточно руйнує всю систему.

Новими барвами заграла моя версія про точку біфуркації, від якої стараннями Zейла Україна має піти не в напрямку стабільності й зростання, а перейти в стан саморуйнації, коли для нищення інститутів влади та й самої держави вже не буде потрібна ні зовнішня агресія, ні навіть якісь особливі внутрішні зусилля.

Хоча, є й інша версія, що Україною править божевільна інфантильна та істерична перезріла дитина, яка просто не спроможна керувати своїми забаганками... Але завжди основними винуватцями стають ті, хто цьому жахіттю аплодують та шукають у ньому раціональне зерно — оте портніковське: "Так президент же все правильно робить"...

Портрет Zейла в наслідках дій його ілюстративний (у дійсності все ще гірше) від ТК "Зелебоба Аі".