Печера Дракона

Отакої. Нардеп з ОПЗЖ може втекти до лукашенківської Білорусі, а ти, захищати Україну, здобути контузії і дослужитися до комбата.
Але тебе так само тягатимуть на допити за "напад на державного діяча".
З чистої допитливості - осіб що вчинили напад на Тараса Чорновола бодай знайшли? Чи для зелених ета другоє?

#вечір_книжки Позаяк Ірина Білоцерковська, директор видавництва "Білка", вже все повідомила - мені так само можна. Отже.

У Новому році планується зразу три сюрпризи.

Перший - мій новий роман "Пташники", про пілотів БПЛА, війну безпілотників та маловідомий загалу світ українських дронів. Роман про пілотів БПЛА написаний пілотом і інструктором з БПЛА.

Другий - довидання роману "Третій вибір Мазепи". чому ні? Роман купують, хай продається. Якби не служба у ЗСУ (не маю часу дослідити джерела) я давно сів би за продовження. Ну, все буде - згодом.

Нарешті третій. У планах - перевидання роману "Дівча в прицілі". Всі хто питав мене про цей твір - буде.

Ну й наостанок четвертий сюрприз. Я працюю над новим твором. Не питайте як і коли. Сам не збагну.

Попереду - масштабні плани співпраці з видавництвом "Білка".

Дуже приємно коли працюєш зі справді привітною і дуже професійною командою.

І про мій твір.

Дмитро КАЛИНЧУК 
ТРЕТІЙ ВИБІР МАЗЕПИ

Історичний пригодницький роман про козаків-гетьманців.

Протягом останніх десяти років тільки один президент України уклав контракт на транзит російського газу. І це був не Порошенко.
Це був той, хто тепер хвалиться що він зруйнував російський газовий транзит. Отакий факт.
А що робив би Порошенко просторікувати пізно. Порошенко пішов з посади у термін чітко визначений Конституцією - за результатами всенародних демократичних виборів в Україні де не було мономарафону. Порошенко не порушував Конституцію України, на відміну від...
А з газової голки Москви Україна злізла як раз за Порошенка. Теж факт.

Сьогодні день народження Степана Бандери - людини знакової в історії України.

До Бандери ставитися можна як завгодно. Але навіть вороги України визнають - все своє життя Бандера присвятив боротьбі за волю України. Боротьбу за незалежність України Бандера почав ще в юності, як член УВО та ОУН. багато разів був заарештований польскою владою, посмакував Львівською та Берестейською в'язницями, ще й концтабором Заксенхавзен. Зрештою загинув Бандера від руки агента КДБ.

А подумати! Міг же вести цілком спокійне мирне життя. Міг собі без проблем з польською владою закінчити Львівську політехніку зробити кар'єру агронома, обслуговувати заможні маєтки, заробляти нехиле бабло. Міг виїхати за кордон і непогано жити у США або в Західній Європі. Натомість...

Зараз мені вельми дивно, коли Бандеру вихваляють відверті ухилянти, або типи які й близько не підходять до фронту або до волонтерських організацій. Які розповідають про "економічний" або "культурний" фронт у тилу.

Смішно. Бандері вони б хай таке розповіли.

СВІТ ПАНУЮЧОЇ КАЗКИ

Політики сьогодні не буде. Набридло. Сьогодні напишу про щось світле і добре. Про казку.

Я люблю коли люди створюють казку навколо себе. Байдуже як. Завжди можна оточити себе предметами, які будуть вам піднімати настрій. Гнома поставити на городі. Веслий малюнок повісити на стіну. Парасольку повісити на дерево, мовляв Мері Поппінс загубила. Та чи не байдуже?

Просто життя навколо себе можна робити більш зручним і комфортним. Працювати аби покращувати власний добробут тут і зараз.

До війни ми цим і займалися. Що б ми робили, якби не війна? Будували б плани на відпочинок, якось вдосконалювали б своє житло, опікувалися б дітьми. Ми всі б щось робили. Нам не потрібна війна для самоствердження.

Але прийшли вони. Прийшли аби зруйнувати нашу казку, так само як зле дітятко ламає чужу іграшку, бо відчуває власну недосконалість.

Чому вони прийшли? Бо їм муляло очі наше життя. Що б там не казали, а Україна помалу налагоджувала нормальне життя. Так, не без проблем. Але...

Скажу так, навіть комік-президент це було у значній мірі від наївності та дитячої віри в дива. Була людина яка виборцям приносила хороший настрій. Яка їх смішила. Яка перед виборами 2019 р. годувала їх гарненькою казочкою про гарного людяного президента. Ну, звісно така людина - саме та що вирішить всі їхні проблеми і буде працювати виключно на них і для них! Хіба може бути інакше?! У телевізорі ж все так гарно!

Дитяча наївність у дорослих справах призводить до трагедій - давно відомо. Але сам факт був показовий. Українці взагалі не хотіли війни. Українці ладні були від війни втекти, або обрати того хто обіцяв "просто перестати стріляти" і "зійтися посередині". Переслати і зійшлися, хай їм...

Українці жили в святій вірі що з того боку фронту такі самі люди і що з ними достатьно лише поговорити - а "клятий Порошенко" того не хоче.

А з того боку були нелюди. Їхня заявка "Хто вам дав право жити краще за нас?!" насправді найбільш точна причина початку цієї війни. Так, Україна не стала жити так богато як Москва, але українці явно жили краще за пересічного пермяка або тверича. Денис Казанський незадовго до вторгнення порівнював зарплатні в російських прикордонних з Україною регіонах (за Росстатом) та на підкотнрольних Україні частинах Луганської і Донецької областей (за Євростатом) - порівняння виходило не на користь Росії. І було очевидно, що далі в нас буде тільки краще.

От тому вони і вдерлися. Вони гарно усвідомили, ще трохи і Україна буде втрачена для них назавжди. Насправді - уже втрачена.

Нам у нашому нинішньому житті не до казки. У Києві сьогодні загинула жанка. Чомусь мене зачепила ця новина. Уявилося, як ще вчора ця пані стояла в черзі на касі в супермаркеті, накривала святковий стіл або відвідувала косметолога. А сьогодні її не стало - бо в моральних потвор зі сходу сверблять руки від жаги нашої крові.

Вона там не мріють собі про казки - вони мріють про панування. Скільки завгодно вони можуть нам просторікувати: "От приєднаємо Україну і будемо жити всі в злагоді як було в СРСР". Брехня. Для такого не вдираються на танках. Їхня мрія - аби вони були титульною нацією, а всі інші - унтерменшами. Бидлом.

Їм кортить не створювати і прикрашати, їм кортить царювати.

А ми хочемо, аби казка повернулася. і бажано - аби казка була ще кращою. Вони мріють аби нас не було, а ми думаємо як жити поруч з ними такими? На жаль - це наші мета і завдання на наступні десятиріччя.

Але я не втрачаю оптимізму. Я вірю, що все ще буде. Що я буду чути на вулицях дитячий сміх і буду їхати по справах, а око чіплятиметься за гарні будинки, наївні веселі прикраси, фігурки. І на душі буде тепло та затишно.

Ворог буде боятися навіть наблизитися до нас. А для друзів ми й так відкриті. Ми нікому не хочемо зла.

Я оце думав, як краще вас всіх привітати з Новим роком. І вирішив просто... привітати. Віз-а-ві.

Дорогі мої читачі! Щиро вітаю вас з Новим роком. І хай в новому році ми побачимо світ надії серед всієї цієї зневіри. Хай всім нам несамовито щастить.

З Новим роком!

Я І РІК 2024-Й

Підходить час підводити власні підсумки за результами року. Маю визнати, у мене справий дуть набагато краще ніж у держави. Власне, я над цим працюю.

Отже. Почну з поганого.

Наприкінці весни у мене знайшли аритмію серця. Знаєте відчуття, коли їдеш на машині де движок працює з перебоями? Отаке тепер у мене в грудях. Барахлить моторчик. Сиджу тепер весь час на пігулках.
Натякали про змогу піти на ВЛК і вимагати дембеля. Не схотів. Наполіг аби залишитися в інструкторах. Можу навчати - навчаю. Треба захищати Україну.

Помер Павло Бондаренко - Павло Правий. Шкода до сліз. Померла атмосфера.

Повільно, нестерпно довго іде робота над новим романом. Нічого дивного, писати можу тільки увечері або уночі - якщо зовсім з ніг не валюся. Я цілими днями на полігоні. Нічого не поробиш - в Україні війна.

А тепер про гарне.

Мене підвищіли. Я наразі сержант Збройних сил України.

Пройшов курси на "Десні" - навіть грамоту отримав. Став повноцінним сертифікованим інструктором по БПЛА Збройних сил.

БТГР у складі якого я брав участь в обороні Києва надав мені свій нагрудний знак - за участь. Я тоді ще був цивільним, призвався пізніше. І як раз завдяки тій пригоді.

Взяв участь в кількох цікавих проектах. Більше сказати не можу, скажу просто - вони добряче наближають нашу перемогу.

Підготовив багато пілотів на БПЛА кількох типів. Не скажу скільки. Багато. Після війни напишу про це художній роман.

Ну й головна новина - я почав співпрацювати з видавництвом "Білка". Тепер я працюю з Іриною Білоцерковською, Любою Костенко та їхньою чудовою командою.

Мій роман "Третій вибір Мазепи" тепер продається у книгарнях (інтернет і реальних) "Білка", "Наш формат", Книгарня Є, "Якабу", "Буковка" тощо.

Той таки роман "Третій вибір Мазепи" був представлений на "Книжковому арсеналі 2024" - це перший мій твір який потрапив на фестиваль такого рівня.

Мій твір був представлений на всіх фестивалях де була представлена "Білка" - навіть у моєму рідному місті Запоріжжя. Гірко - туди я поїхати не міг, бо служба.

Весь рік пройшов у підготовці до друку мого нового роману "Пташники" - твору про українських пілотів БПЛА та про війну безпілотників. Скоро буде.

Мене часто питають - як ти все це встигаєш? Правильна відповідь - а Бог його зна як. Сам не відаю. Роблю-роблю - і встигаю.

Як у казці. Дуже хочу - тому можу. Крок за кроком - все виходить.

Так і далі піду. Наскільки вистчить часу... і здоров'я.

Рухаюся далі, сповнений енергії і віри що все у нас вийде. Я не можу змінити реальність навколо нас. Я можу лише мріяти про те що все це тимчасове і коли завершиться війна треба буде створити Україну майбутнього. Я мрію про це - і роблю що можу. Крок за кроком - от і шлях пройдено.

На фото - Петро Олексійович І Ростислав Павленко з автором роману "Третій вибір Мазепи" на Книжковому арсеналі.

ЩО Я ЧЕКАЮ НАСТУПНОГО РОКУ?

Дивлюся - пішли прогнози на наступний рік. Напишу і я. Попереджаю - це не прогноз, це лише набір моїх припущень. Я знаю як відбуваються зараз ті чи інші події - там почасти не танок двох, а танцпол де танцють танго, сальсу і брейк водночас.

Тому - фантазую. Отже.

Про головне. Війна у 2025 р. не завершиться. Але й обвалу фронту не станеться. Весь початок 2025 р. нас будуть намагатися мирити з Росією - і з того нічого не вийде, бо ані Трамп, ані Путін не захочуть поступатися. Коли замирення не вийде, наступ росіян зупиниться з банальної причини - зависокі втрати.

Курська область. ЗСУ з неї практично вийдуть під ударами армії РФ. Лишиться дещиця, на якій ЗСУ продовжуватимуть тримати оборону - банально аби не тримати її біля Сум.

Росія. Мобілізації не станеться (олігархи Чемезова не дадуть), але людей хапатимуть на вулицях за найменше порушення - і на фронт. Кількість бажаючих іти на контракт різко поменшає - через інфляцію. Інфляція в Росії встановить черговий рекорд, посиплеться низка галузей економіки. Кремль компенсуватиме це криками "навколо вороги!" І не тільки. Я чекаю загострення ситуації на Далекому Сході. Стаття "Файненшл Таймс" про підготовку Росії до війни проти Японії - не жарт. Не виключаю що Москва справді влаштує там конфлікт з метою показати слабкість США. Японія досі практично не має власної армії, тому США зобов'язані її захищати. Те саме - навколо Південної Кореї. Стануться гібридні операції у Польщі та у Естонії, з тою самою метою - взяти НАТО на слабо. І зруйнувати.

Росія діятиме нахабно - або пан, або пропав. Вона класично "гуляє на останні", гроші в неї - фсьо.

У самій Росії загостриться протистояння між росіянами та мігрантами. Дійде до сутичок. Але з середини Росію це не підірве, допоки триває війна.

Трамп свої основні зусилля кине на протистояння з Китаєм та Іраном. Власне його марення про замирення України з Росією мають цілком конкретну мету - вирвати Москву з під впливу Пекіну. Вирвати не вийде, натомість Китай продовже тиснути "російською загрозою" на цивілізований світ. Тому з Росією щось вирішувати Трамп буде змушений. Нафта? Можливо, але йому доведеться обвалювати ціни так, аби не зруйнувати нафтовий комплекс самих США.

Гратися в ізоляціонізм Трамп не припинить, навпаки заспіває що Європа мусить сама вирішувати свої проблеми. Відмова США від захисту Європи власне й штовхне Путіна на гібридні операції проти країн ЄС та НАТО (див. вище).

Саме це штовхне Європу на збільшення витрат на оборону і ще на згортання частини демократичних інституцій. Я не жартую. Першими під роздачу потраплять... українські біженці, особливо - чоловіки призивного віку. Частина країн ЄС проведе навіть депортацію чоловіків призивного віку до України і повне згортання виплат і допомог. Це буде тільки початок.

Не виключаю, що в європейських медіа піде жорстке протиставлення "герой-українець що захищає Україну і гине та валиться від втоми - і зажерливий нахабний біженець на вулицях європейських міст". З очевидною метою. Нікого не хочу образити - до того іде.

А Україна? З одного боку стабілізується фронт (крім Курської області). З іншого посиляться проблеми усередині країни. Військові вимагатимуть посилення мобілізації, натомість я чекаю спалаху протестів проти мобілізації. Зеленського примусять висловити свою думку і взяти на себе відповідальність за поповнення ЗСУ.

Підвищення податків і стрибок цін шокують українців, тривалий час суспільство буде відходити від "кінця епохи бідності".

Я чекаю на дуже серйозне протистояння між парламентом і президентом. Від "Слуги народу" відколеться частина депутатів (під гаслом "Ми не це обіцяли виборцям") яка спільно з ЄвроСолідарністю і частиною Голосу встане в опозицію до ОП. Завершиться все тим таки урядом національного порятунку, при чому ЗМІ ревітимуть, що: "Порошенко скористався ситуацією, аби повернутися у владу". Розумійте як хочете.

Приблизно так я бачу ситуацію. Вирити чи ні - вибір за вами.

НЕВЕСЕЛІ ПІДСУМКИ РОКУ

Що сталося у 2024 році?

Звільнили головнокомандуючого ЗСУ генерала Валерія Залужного. Крок незрозумілий і нелогічний. Валерій Залужний був (і лишається) дуже популярний у війську і в суспільстві, за ним - найбільш успішні операції проти регулярної російської армії. Про звільнення генерала казали давно - і щоразу влада заперечувала такі чутки. Заперечувала, а потім звільнила. Після звільнення генерала Залужного у ЗСУ пройшли масштабні чистки.

Результат? За Залужного Селідове, Вугледар, Курахово та Новогродівка були українські. А зараз?

Влада підписала низку двосторонніх безпекових угод з низкою країн ЄС та НАТО. Кожна подавалася як величезний прорив зовнішньої дипломатії. Нині про них чомусь воліють не згадувати.

Росія ракетними ударами знищила Трипільську та Зміївську ТЕС. Під обстрілами припинила роботу Курахівська ТЕС. Голову Державної агенції з відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма, який хвалився виконаними програмами захисту української енергетики, за втрату енергетичних активів на мільйони доларів... звільнили з роботи. Навіть не пожурили.

Обсяги допомоги з боку союзників добряче впали. Той незручний момент, коли два роки брав у союзників набої а не верстати. А нині...

Збройні сили України увірвалися до Курської області. Протягом місяця українське суспільство оргазмувало від видовищ полонених росіян. У той самий час Україна втрачала на Донбасі містечно за містечком - але цього ніхто не помічав. Доцільність операції в Курській області наразі - предмет суперечок.

Україна завдала ударів безпілотниками по російським нафтоперегонним заводам. У результаті на російських НПЗ впало до мінімуму виробництво за 12 років.

Петро Порошенко почав надавати Збройним силам станції радіоелектронної боротьби "Ай-Петрі". Є випадки коли РЕБи "Ай-Петрі" збивали з курсу і відводили від цілі КАБи.

Українська комп'ютерна гра "S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля" стала світовим хітом.

Україна морськими дронами потопила великий десантний корабель "Цезар Куніков".

Російськими дронами був знищений музей Романа Шухевича. П'ятий президент Порошенко пропонував відновити музей за власний кошт - Львівська міська рада заявила що мовляв, не отримувала коштів від Фонду Порошенка.

У наслідок ракетного удару була зруйнована дитяча лікарня "Охмадит".

У Львові була убита колишній народний депутат Ірина Фаріон.

Українська влада організувала і провела "Саміт миру", за твердженнями прихильників Зеленського - подію десятиріччя. Що конкретно дав той Саміт - незрозуміло.

Влада відзвітувала що до ЗСУ надійшло мільйон дронів. Проте забезпечення дронами підрозділів ЗСУ коливається на рівні 54%.

Російські хакери зламували українські електроні державні реєстри. "Роль кібербезпеки сильно перебільшена" - міністр Федоров.

У ЗСУ спалахнув скандал через поставку бракованих мін до 120-мм мінометів. Влада намагалася виправдатися, мовляв міни зіпсувалися через погодні умови. Це лише один з багатьох скандалів, по забезпеченню ЗСУ.

Рейтинг довіри до президента Зеленського впав від 60% на початок року до 16% (за виданням "Тайм") наприкінці. Очевидно, це не межа.

Україна втратила 2800 кв. км територій - практично три Києва. При цьому ЗСУ відмінусували у армії окупантів 421 тисячу вбитими і пораненими.

У той самий час у світі обрали Дональда Трампа президентом США, повалили Асада, зняли багато нових фільмів і створили чимало сучасних технологій. У нас в той самий час гинули жінки і діти - під обстрілами.

Одним словом, рік був відверто невдалим. Ворог наступав. Зелена команда опікувалася своєю владою. Ми дізналися що наші енергетика і електронні реєстри - вразливі. Ми втрачали території. Ми втрачали підтримку союзників.

Але ми опиралися. Створювали нові озброєння. Утримували наші території - скільки могли.

Я сильно сподіваюся, що наступний рік буде кращим. Скажимо так, маю певні підстави для сподівань. Зрештою - подітися нам нікуди. Ворог залишив нам тільки два варіанти - капітулювати або перемогти.

Печера Дракона pinned Deleted message

Скоро має початися виступ Гордона, який обіцяв що сьогодні завершиться війна...

Цікаво дізнаються українці ще щось, крім того що Гордон - трепло й патякало?

Я собі зробив подарунок на Новий рік. Придбав книжки про головкома і мемуари самого головкома.

Я взагалі люблю воєнні мемуари. Вони розкривають багато деталей, прихованих від людського ока в процесі великих історичних подій. А генерал Залужний уже належить історії.

Оборона Києвщини, Харківщини і Чернігівщини - і "жест доброї волі", тобто ганебна втеча окупантів. Звільнення Харківщини. Бітва біля Лимана. Звільнення Херсону. Ці події вже - історія. Від часів походу Болбочана на Крим Москва не зазнавала таких поразок від української зброї.

Що б там зараз не смерділи ротами зависники і ненависники.

Почитаю. Впорядкую. Буду цитувати.

Взагалі, шкода що генерали Муженко і Назаров не пишуть мемуарів. Я би почитав.

Про Мирослава Олешко я скажу коротко. Він ухилянт і боягуз. А ще Олешко - московський провокатор, який вдає із себе порохобота.

Олешко давно силиться вдавати з себе нашого прибічника, проте з недовірою до нього ставилися завжди. І недаремно.

Це скани моєї розмови з Олешком, що відбулася вчора. Вже невперше Олешко просуває одну й ту саму тезу - Україна, мовляв, має піти на замирення з Москвою. Якщо для цього треба самим віддати ворогу Запоріжжя і Херсон - то нехай.

Звісно, Олешко запаковує цю тезу в гарненьку обгортку, мовляв - здобудемо передишку, відновимо армію і отоді! Лихо в тому що ніякого "отоді" не буде.

Москва щойно чітко озвучила свої умови перемир'я - не тільки Запорізька і Херсонська області, а ще й замирення на основі Стамбульських домовленостей. З обмеженнями кількості ЗСУ, співпраці з НАТО, та з російською мовою, московськими ЗМІ і необмеженою УПЦ МП. Яке "відновлення" станеться тоді, здогадатися не складно.

Останній скан - російська листівка з фррнту. Порівняйте зі словами Олешка.