его з лего 🇺🇦

Тут ми такі лежим / стоїм / сидим, а вже за два місяці в нас виходить журнал на 120 сторінок! Клас?

(Сумую за моїми картошками 🤍)

Потяг «Новий журнал від Люка» відправляється зі станції «А» на станцію «АО». 🥰

А презентація у Харкові в самому розпалі, сумісно з театром «Нафта». Here we goooo!

Ну ждьом.🥸

Project 2025: у наступному році всі приїжджаємо в Харків, ідем на концерт панк гурту «Проклятий Хуй» та живемо найкраще життя, як вам?

Невже потрібні якісь conditionals, щоб eat pussy?....

Як перестати звучати так, ніби я 24/7 граю в “Cards against humanity”…

Вчора розмовляли з другом з Америки про вибори, і замість фрази “weird election” я сказала “weird erection”. 🤥 Його обличчя в цей момент: 🤠wtf

Вчора розмовляли з другом з Америки про вибори, і замість фрази “weird election” я сказала “weird erection”. 🤥

Його обличчя в цей момент: 🤠wtf

Це якийсь рандомний офер, бо я не шукаю роботу і не шукатиму, поки живе медіа «Люк». На LinkedIn теж не заходила вже не пам'ятаю скільки.

А ЖУРНАЛ ВЖЕ НАДРУКУВАЛИ, ДО РЕЧІ! 💅

> Aleksandra
> availability for 24/7 shifts

Ставь сердечко, якщо розумієш Slavoj Zizek lore.
Ставь розбите сердечко, якщо хочеш померти хотдог.

meanwhile radical sound #dealygang#loopcore#loops4life

Теж з хороших новин, з понеділка займаюсь спортом на свіжому повітрі — поки погода дозволяє. 🤍

Через сонечко маю гарний настрій, і навіть працюється краще.

З хороших новин — час став текти "нормально". До цього через насиченість подіями здавалось, що час якийсь не синхронізований та дезорганізований: то дні летіли що скажені, а я тільки дивувалась, як так? ось пролетів жовтень, листопад, ось вже зима позаду,…

Дві пісні з нового альбому Ніка Кейва 'Wild God', які мені особливо вразили після концерту.

Перша — 'Conversion'. Для мене — пісня про несподіване, але таке трансформуюче віднаходження кохання (або зустріч із прекрасним). Починається повільно, тихо, але з часом "набирає обертів" та стає майже оргазмічною, де Нік Кейв на фоні жіночого хору зі стонів викрикує то "You're beautiful!", то "Stop!", ніби йому самому в якийсь час дійсно хочеться зупинити весь цей вир, що, звісно, пізно, бо "перевтілення" (так і сам трек називається, "Conversion") вже відбулось — кохання змінює. У пісні розповідається про "старого Бога", який у майже нелюдимому місці ("a little place in a pretty row where we mostly did not go") зустрів жінку, яку "увібрав в себе як вогонь" ("drew her into him like a flame"), і через це наситився її красою, сам став красивим. Спосіб пізнання краси через кохання та вихід з аутистичного стану горя та замкненності — один з найчарівніших феноменів в цьому світі для мене.

Друга пісня — 'Cinnamon Horses'. Подібно назві, дуже солодка, як патока, особливо ці епітети в ліриці ("the cinnamon horses in the turpentine trees", "dance beneath astrawberry moon") та розкішний тягучий бек-вокал, який наживо уносив взагалі кудись туди, на полуничний місяць. Та чого коштує тільки лаканівська максима «Кохати — це дарувати те, чого не маєш, тому, хто цього не просив» у рядках Кейва: "Because love asks for nothing, but love costs everything". Парадокс кохання.

З хороших новин — час став текти "нормально". До цього через насиченість подіями здавалось, що час якийсь не синхронізований та дезорганізований: то дні летіли що скажені, а я тільки дивувалась, як так? ось пролетів жовтень, листопад, ось вже зима позаду, весни майже не пам'ятаю... то, навпаки, час завмирав, і тягнувся так повільно, що єдиний спосіб його "пришвидшити" — заснути, провалитись в сон.

Настільки сприйняття часу залежить від психічних процесів.

Тепер я нарешті, повернувшись з України, налагодила сон (засинаю о 10, прокидаюсь близько 6-7 без будильника). Сплю ще вдень, коли відчуваю, що потребую відпочинку. Роблю багато справ вранці, під вечір тільки душ, читаю, щось готую легеньке. І часу вистачає.

І нема відчуття, що час "дарма прожитий". І нема відчуття, що хочеться "кудись вперед", в майбутнє, або "назад", бо "там в минулому було краще". Просто тут і тепер. І кожен день по-своєму особливий.