Ґрати

⚡️Львівський блогер Остап Стахів вийшов із СІЗО після того, як його прихильники внесли заставу у 908 тисяч гривень. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з під Львівського СІЗО №19. 

Остап Стахів — блогер і колишній політик, який під час пандемії Covid-19 організовував мітинги проти карантину і вакцинації, а саму пандемію називав фейковою. Спочатку повномасштабного російського вторгнення  він перемкнувся на боротьбу проти мобілізації — повістки називав незаконними і стверджував, що ТЦК викрадають і катують людей. 

25 вересня слідчі СБУ повідомили Остапу Стахіву про підозру в шахрайстві та розголошенні відомостей про розташування підрозділу ЗСУ. За версією слідства, Стахів організував онлайн-курси із «журналістики», на яких слухачів навчали протидіяти мобілізації. 

2 жовтня Галицький районний суд Львова арештував Стахіва на два місяці. Згодом, 28 листопада суд продовжив арешт блогера, однак дозволив йому вийти на свободу під заставу у 908 тисяч гривень. Прихильники Стахіва одразу оголосили збір коштів, необхідну суму вони зібрали менш ніж за тиждень.

Більше про його справу читайте тут.

Фото: Стас Юрченко, Ґрати

❗️Шевченківський суд Києва ще на два місяці продовжив арешт народному депутату Нестору Шуфричу та його колишньому помічнику В’ячеславу Черепані, повідомив адвокат нардепа Віктор Карпенко.

Прокуратура обвинувачує нардепа у державній зраді та «фінансуванні дій з метою змін державного кордону», а Черепаню — тільки в фінансуванні сепаратизму.

Вони заперечують провину.

Їхні адвокати просили відпустити їх з під варти.
Суд почав розглядати справу у жовтні, але процес рухається повільно і все ще триває підготовче засідання.

Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Рада спростила до кінця року процедуру повернення на військову службу для дезертирів та тих, хто пішов у СЗЧ.

30 листопада набудуть чинності зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», який тиждень тому ухвалила Верховна Рада.

Документ передбачає тимчасове спрощення процедури повернення на службу для всіх військовослужбовців, які дезертирували або самовільно залишили частину. Зміни діятимуть лише до 1 січня 2025 року.

Детальніше читайте у нашому матеріалі.

❗️Вищий антикорупційний суд продовжив арешт голові Медико-санітарної комісії Хмельницької області Тетяні Крупі на два місяці, але скоротив їй заставу з 300 до 280 мільйонів гривень.

Засідання транслювалося на ютуб-каналі суду. Крупа підозрюється у незаконному збагаченні. Як заявляє слідство, під час обшуку у неї знайшли активи на суму понад 164 мільйони гривень, в той час, як вона задекларувала 23 мільйони.

Сама Крупа та її захисники вважають підозру необґрунтованою.

Чиновниця просила призначити їй м’якіший запобіжний захід.
Судді скорочують Крупі суму застави вже вдруге. Минулого тижня Апеляційна палата антикорупційного суду зменшила її з 500 мільйонів гривень до 300.

Детальніше про арешт Крупи читайте в нашому попередньому матеріалі.

У жовтні офіцер Збройних сил України, командир взводу 210 Окремого спеціального батальйону «Берлінго» Максим Буткевич повернувся з російського полону.

Правозахисник, який став до зброї напочатку повномасштабного вторгнення, потрапив у полон разом із частиною свого взводу у Мирній Долині на Луганщині у червні 2022 року. Російська пропаганда малювала з Буткевича його антипод — називали «пропагандистом», «нацистом» і «командиром взводу карального загону». А пізніше Слідчий комітет РФ обвинуватив його в обстрілі з гранатомета житлового будинку в Сіверськодонецьку, хоча його там зовсім не було — «Ґрати» знайшли докази цього.

У 2023 році іменем Російської Федерації Буткевича засудили за сфабрикованими обвинуваченнями у воєнному злочині до 13 років позбавлення волі.

Спочатку він обмовив себе під тиском, але під час касації заявив про це і відмовився від своїх зізнань. Два роки й чотири місяці Буткевич провів спочатку в застінках луганського СІЗО у нелюдських умовах, а потім у краснолуцькій колонії. Його піддавали жорстокому поводженню та допитам. Але все ж таки він повернувся додому. 

Він детально розповів про своє рішення піти воювати, про російську пропаганду, виживання у СІЗО та колонії, зустріч у полоні з представником ООН, судовий процес, а ще про такий довгоочікуваний обмін та повернення додому.

У третій і фінальній частині інтерв’ю Максим Буткевич, правозахисник, офіцер ЗСУ та колишній військовополонений, змальовує слідчий квазіексперимент із ним, розказує про реальні свідчення потерпілих на тлі фіктивного судового процесу, а також про умови утримання у СІЗО, спілкування зі співкамерниками й випадкові зустрічі у місцях несвободи.

🎧Слухайте подкаст на зручній для вас платформі або одразу у нашому каналі👇🏻

Верховна Рада змінила умови мобілізації звільнених цивільних заручників та родичів зниклих безвісти.

Законопроєкт №12104, що вносить зміни до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», депутати розглянули та ухвалили в цілому 20 листопада.

Його нормами дозволяється звільненим бранцям Кремля, а також родичам загиблих чи зниклих безвісти під час війни з Росією, служити у війську тільки за їхньою згодою. Таким чином у питанні мобілізації цивільні заручники отримали такі самі гарантії, як і військові, звільнені з російського полону.

Правозахисники загалом підтримали таку ініціативу, оскільки здебільшого цивільні заручники утримуються в таких самих умовах, як і військовополонені, зазнаючи тортур і жорстокого поводження, однак зазначають, що деякі нюанси досі залишаються неврахованими.

Детальніше про зміни у мобілізаційному законодавстві та важливість таких законодавчих актів — читайте у нашому матеріалі.

📸: Стас Юрченко, Ґрати (архівне)

Вищий антикорупційний суд 14 листопада призначив народному депутату, члену антикорупційного комітету Ради Андрію Одарченку 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суддя визнав його винним в тому, що у вересні 2023 року він дав хабар голові Держагентства відновлення інфраструктури Мустафі Найєму. Депутат відправив на криптогаманець чиновнику 0,39 біткойна, а за це хотів, щоб чиновник проголосував за виділення 116 мільйонів гривень на відновлення харківського Державного біологічного університету, який Одарченко раніше очолював і продовжував контролювати. Сам депутат визнав, що дав хабар, але стверджував, що Найєм його спровокував. Наприкінці судового процесу Одарченко втік з України, і суд оголосив йому вирок заочно.

Як саме Одарченко з Найємом домовлялись про хабар, що відбувалось на суді і як правоохоронці збираються ловити депутата за кордоном — читайте у нашій статті.

📸: Стас Юрченко, Ґрати (архівне)