Національна комісія зі стандартів державної мови
Офіційний канал Національної комісії зі стандартів державної мови
Сайт: https://mova.gov.ua/
Іспитова: https://exam.mova.gov.ua/
Реєстр: https://rds.mova.gov.ua/
Cоціальні мережі:
https://www.facebook.com/mova.standard
Recent Posts
Правнича термінологія в Україні повинна бути українською!
На цьому наголосила Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров 13 грудня 2024 року під час виступу на круглому столі «Юридична термінологія: уніфікація та практичний аспект», який організував Центр політико-правових реформ спільно з Програмою USAID «РАДА: наступне покоління» та ГО «Інтерньюз-Україна». До зустрічі також долучилася член Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Новікова.
Під час дискусії Юлія Чернобров наголосила на таких важливих аспектах:
1. Тексти законів України мають викладати відповідно до норм української мови (українського правопису та української граматики, зокрема синтаксису).
2. Діяльність з уніфікації та впорядкування правничої термінології можлива лише в синергії фахівців-правників та мовознавців-термінологів.
3. Уніфікація правничої термінології може бути успішною, якщо безпосередні учасники цього процесу беруть участь у погодженні законопроєктів, які регулюють діяльність зі збереження і розвитку української мови.
4. Встановлення стандартів правничої термінології належить до повноважень Національної комісії зі стандартів державної мови. Створена відповідно до порядку робоча група працює над другою редакцією проєкту стандарту «Правнича термінологія. Термінологія конституційного права».
5. Недостатній рівень координації дій різних центральних органів виконавчої влади, на жаль, призводить до ситуації організаційної та правової невизначеності. Важливі новели одного закону інколи дублюють, звужують, довільно трактують або й прямо суперечать приписам іншого (окремі статті Законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про правотворчу діяльність»).
6. Серед найбільш нагальних практичних завдань у сфері уніфікації правничої термінології є:
❗️ визнання потреби впорядкування наявної правничої термінології та розбудови нової на засадах україноцентричності та відповідності до європейських стандартів;
❗️ погодження базових принципів співпраці та взаємодії між фаховою правничою спільнотою та філологами-україністами на етапах створення проєктів стандартів державної мови в галузі правничої термінології;
❗️ визначення основних вимог до правничого терміна та критеріїв оцінювання його відповідності до них;
❗️ формування постійної міжвідомчої групи, яка б на етапі підготовки проєктів нормативних актів надавала консультації авторам;
❗️ приведення у відповідність норм різних Законів України та підзаконних актів стосовно питань унормування правничої термінології, насамперед Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Закону України «Про правотворчу діяльність».
У заході взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, інші представники органів державної влади, наукових інституцій та закладів освіти.
На цьому наголосила Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров 13 грудня 2024 року під час виступу на круглому столі «Юридична термінологія: уніфікація та практичний аспект», який організував Центр політико-правових реформ спільно з Програмою USAID «РАДА: наступне покоління» та ГО «Інтерньюз-Україна». До зустрічі також долучилася член Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Новікова.
Під час дискусії Юлія Чернобров наголосила на таких важливих аспектах:
1. Тексти законів України мають викладати відповідно до норм української мови (українського правопису та української граматики, зокрема синтаксису).
2. Діяльність з уніфікації та впорядкування правничої термінології можлива лише в синергії фахівців-правників та мовознавців-термінологів.
3. Уніфікація правничої термінології може бути успішною, якщо безпосередні учасники цього процесу беруть участь у погодженні законопроєктів, які регулюють діяльність зі збереження і розвитку української мови.
4. Встановлення стандартів правничої термінології належить до повноважень Національної комісії зі стандартів державної мови. Створена відповідно до порядку робоча група працює над другою редакцією проєкту стандарту «Правнича термінологія. Термінологія конституційного права».
5. Недостатній рівень координації дій різних центральних органів виконавчої влади, на жаль, призводить до ситуації організаційної та правової невизначеності. Важливі новели одного закону інколи дублюють, звужують, довільно трактують або й прямо суперечать приписам іншого (окремі статті Законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про правотворчу діяльність»).
6. Серед найбільш нагальних практичних завдань у сфері уніфікації правничої термінології є:
❗️ визнання потреби впорядкування наявної правничої термінології та розбудови нової на засадах україноцентричності та відповідності до європейських стандартів;
❗️ погодження базових принципів співпраці та взаємодії між фаховою правничою спільнотою та філологами-україністами на етапах створення проєктів стандартів державної мови в галузі правничої термінології;
❗️ визначення основних вимог до правничого терміна та критеріїв оцінювання його відповідності до них;
❗️ формування постійної міжвідомчої групи, яка б на етапі підготовки проєктів нормативних актів надавала консультації авторам;
❗️ приведення у відповідність норм різних Законів України та підзаконних актів стосовно питань унормування правничої термінології, насамперед Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Закону України «Про правотворчу діяльність».
У заході взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, інші представники органів державної влади, наукових інституцій та закладів освіти.
Перерва в проведенні іспитів на рівень володіння державною мовою
У зв’язку з проведенням технічних робіт в інформаційно-комунікаційній системі «Іспитова система для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою» з 13 грудня 2024 року оголошена перерва в проведенні іспитів на рівень володіння державною мовою.
У зв’язку з цим тимчасово закритий доступ до іспитової платформи exam.mova.gov.ua.
Іспитовий процес буде поновлено після завершення необхідних технічних робіт в інформаційно-комунікаційній системі.
Про час відкриття реєстрації Національна комісія зі стандартів державної мови повідомить на офіційному вебсайті та офіційних сторінках у соціальних мережах додатково.
У зв’язку з проведенням технічних робіт в інформаційно-комунікаційній системі «Іспитова система для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою» з 13 грудня 2024 року оголошена перерва в проведенні іспитів на рівень володіння державною мовою.
У зв’язку з цим тимчасово закритий доступ до іспитової платформи exam.mova.gov.ua.
Іспитовий процес буде поновлено після завершення необхідних технічних робіт в інформаційно-комунікаційній системі.
Про час відкриття реєстрації Національна комісія зі стандартів державної мови повідомить на офіційному вебсайті та офіційних сторінках у соціальних мережах додатково.
Шановні претенденти – учасники іспиту на рівень володіння державною мовою!
Комісія звертає вашу увагу на дотримання вимог пункту 28 Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
В уповноважених установах ведеться відеоспостереження та відеофіксація під час складання іспитів. Це забезпечує рівні права всіх категорій претендентів, засвідчує факт перебування конкретного претендента в іспитовій аудиторії, унеможливлює використання з боку учасників іспиту засобів, не передбачених процедурою проведення іспиту.
Комісія звертає вашу увагу на дотримання вимог пункту 28 Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
В уповноважених установах ведеться відеоспостереження та відеофіксація під час складання іспитів. Це забезпечує рівні права всіх категорій претендентів, засвідчує факт перебування конкретного претендента в іспитовій аудиторії, унеможливлює використання з боку учасників іспиту засобів, не передбачених процедурою проведення іспиту.
Національна комісія зі стандартів державної мови відкриває реєстрацію на грудень 2024 року для охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою.
Перед реєстрацією на іспит радимо ознайомитися з 👉Інструкціями до проведення іспитів
Зверніть увагу! Іспити в грудні триватимуть за скороченим графіком!
⚠️У зв’язку з проведенням технічних робіт в інформаційно-комунікаційній системі «Іспитова система для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою» з 13 грудня 2024 року буде оголошена перерва в проведенні іспитів на рівень володіння державною мовою.
Запрошуємо до 👉реєстрації на іспит
Про відновлення роботи іспитової системи буде повідомлено додатково.
Стежте за інформацією на наших офіційних сторінках.
З усіх технічних питань щодо реєстрації на іспит звертайтеся до служби технічної підтримки 👉 [email protected].
❓Залишилися запитання? Зазирніть у рубрику 👉«Запитання – відповіді».
Корисним також буде ознайомитися з 👉Алгоритмом отримання державного сертифіката
Перед реєстрацією на іспит радимо ознайомитися з 👉Інструкціями до проведення іспитів
Зверніть увагу! Іспити в грудні триватимуть за скороченим графіком!
⚠️У зв’язку з проведенням технічних робіт в інформаційно-комунікаційній системі «Іспитова система для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою» з 13 грудня 2024 року буде оголошена перерва в проведенні іспитів на рівень володіння державною мовою.
Запрошуємо до 👉реєстрації на іспит
Про відновлення роботи іспитової системи буде повідомлено додатково.
Стежте за інформацією на наших офіційних сторінках.
З усіх технічних питань щодо реєстрації на іспит звертайтеся до служби технічної підтримки 👉 [email protected].
❓Залишилися запитання? Зазирніть у рубрику 👉«Запитання – відповіді».
Корисним також буде ознайомитися з 👉Алгоритмом отримання державного сертифіката
26 листопада 2024 року відбулося засідання колегії Національної комісії зі стандартів державної мови.
Голова Комісії Юлії Чернобров привітала всіх присутніх, подякувала господарям закладу за гостинність, а всім членам колегії – за сумлінну працю та фахову допомогу.
Юлія Чернобров поінформувала про розширення співпраці з науковими інституціями, закладами освіти й органами влади задля збереження та розвитку державної мови, а також окреслила результати такої взаємодії.
Із вітальним словом виступили Сергій Пирожков, віцепрезидент Національної академії наук України, Андрій Черняк, ректор Національної академії Служби безпеки України, Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови.
Своїм досвідом щодо напрацювання стандартів державної мови поділилися Олег Морохов, начальник управління контролю та документального забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, Олександр Зозуля, завідувач наукового сектору порівняльного конституційного та муніципального права Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.
Володимир Звєрєв, заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки – керівник управління інформаційної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Максим Ктіторов, заступник начальника інституту з наукової роботи Київського інституту Національної гвардії України поінформували про проблеми та перспективи в напрацюванні стандартів державної мови у сфері кібербезпеки, із реабілітаційної та військової термінології.
В обговоренні взяли участь Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України, Сергій Головатий, керівник Центру правничої термінології Національної академії правових наук України, Ніна Горголюк, заступник директора з наукової роботи Інституту української мови Національної академії наук України, Олександр Мирончук, заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, Ігор Помазан, офіцер служби вивчення науково-організованого відділу Київського інституту Національної гвардії України, Богдан Стасюк, доцент кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.
Голова Комісії Юлії Чернобров привітала всіх присутніх, подякувала господарям закладу за гостинність, а всім членам колегії – за сумлінну працю та фахову допомогу.
Юлія Чернобров поінформувала про розширення співпраці з науковими інституціями, закладами освіти й органами влади задля збереження та розвитку державної мови, а також окреслила результати такої взаємодії.
Із вітальним словом виступили Сергій Пирожков, віцепрезидент Національної академії наук України, Андрій Черняк, ректор Національної академії Служби безпеки України, Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови.
Своїм досвідом щодо напрацювання стандартів державної мови поділилися Олег Морохов, начальник управління контролю та документального забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, Олександр Зозуля, завідувач наукового сектору порівняльного конституційного та муніципального права Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.
Володимир Звєрєв, заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки – керівник управління інформаційної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Михайло Вінтонів, завідувач кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Максим Ктіторов, заступник начальника інституту з наукової роботи Київського інституту Національної гвардії України поінформували про проблеми та перспективи в напрацюванні стандартів державної мови у сфері кібербезпеки, із реабілітаційної та військової термінології.
В обговоренні взяли участь Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України, Сергій Головатий, керівник Центру правничої термінології Національної академії правових наук України, Ніна Горголюк, заступник директора з наукової роботи Інституту української мови Національної академії наук України, Олександр Мирончук, заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, Ігор Помазан, офіцер служби вивчення науково-організованого відділу Київського інституту Національної гвардії України, Богдан Стасюк, доцент кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.
Національна комісія зі стандартів державної мови як центральний орган державної влади керується Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якого Комісія зобов’язана забезпечувати рівні права для складання іспиту на рівень володіння державною мовою для всіх претендентів, зокрема й для претендентів – осіб з інвалідністю.
У 2024 році на запити претендентів – осіб з інвалідністю Комісія забезпечила створення спеціальних умов для складання іспиту на рівень володіння державною мовою.
Дізнатися більше про спеціальні умови для складання іспиту
У 2024 році на запити претендентів – осіб з інвалідністю Комісія забезпечила створення спеціальних умов для складання іспиту на рівень володіння державною мовою.
Дізнатися більше про спеціальні умови для складання іспиту
Національна комісія зі стандартів державної мови запрошує пройти курс підвищення кваліфікації за програмою «Основи теорії та практики розроблення й рецензування тестових завдань для іспитів з української мови» у грудні 2024 року.
Мета курсу – ознайомлення потенційних авторів і рецензентів із нормативними документами, процедурою розроблення та рецензування завдань для іспитів на рівень володіння державною мовою.
Організатори – Національна комісія зі стандартів державної мови, Вища школа публічного управління. За підтримки Українського центру оцінювання якості освіти
Мета курсу – ознайомлення потенційних авторів і рецензентів із нормативними документами, процедурою розроблення та рецензування завдань для іспитів на рівень володіння державною мовою.
Організатори – Національна комісія зі стандартів державної мови, Вища школа публічного управління. За підтримки Українського центру оцінювання якості освіти
6 листопада 2024 року відбувся брифінг Національної комісії зі стандартів державної мови «П’ята річниця реалізації державної політики у сфері збереження та розвитку української мови».
👉Матеріали брифінгу
👉Матеріали брифінгу
6 листопада 2024 року відбудеться брифінг Національної комісії зі стандартів державної мови «П’ята річниця реалізації державної політики у сфері збереження та розвитку української мови».
👉Анонс брифінгу
👉Анонс брифінгу
Шановні претенденти! Комісія закликає вас відповідально ставитися до реєстрації на іспит на рівень володіння державною мовою та ретельно планувати свій час.
За необхідності ви маєте змогу скасувати реєстрацію за поданою заявою заздалегідь або після іспиту за алгоритмом, наведеним нижче. 👇
За необхідності ви маєте змогу скасувати реєстрацію за поданою заявою заздалегідь або після іспиту за алгоритмом, наведеним нижче. 👇
Національна комісія зі стандартів державної мови відкриває реєстрацію на листопад 2024 року для охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків та для набуття громадянства України.
👉 Перед реєстрацією на іспит радимо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів.
👉 Запрошуємо до реєстрації на іспит.
⚠️Реєстрація на іспит і подальша генерація державного сертифіката про рівень володіння державною мовою відбувається на підставі сертифіката електронного підпису. Тож рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу.
З усіх технічних питань щодо реєстрації на іспит звертайтеся до служби технічної підтримки 👉 [email protected].
❓Залишилися запитання? Зазирніть у рубрику 👉«Запитання – відповіді».
Корисним також буде ознайомитися з 👉Алгоритмом отримання державного сертифіката.
❗️Упродовж місяця Комісія поступово збільшуватиме кількість місць в уповноважених установах.
👉 Перед реєстрацією на іспит радимо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів.
👉 Запрошуємо до реєстрації на іспит.
⚠️Реєстрація на іспит і подальша генерація державного сертифіката про рівень володіння державною мовою відбувається на підставі сертифіката електронного підпису. Тож рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу.
З усіх технічних питань щодо реєстрації на іспит звертайтеся до служби технічної підтримки 👉 [email protected].
❓Залишилися запитання? Зазирніть у рубрику 👉«Запитання – відповіді».
Корисним також буде ознайомитися з 👉Алгоритмом отримання державного сертифіката.
❗️Упродовж місяця Комісія поступово збільшуватиме кількість місць в уповноважених установах.
25 жовтня 2024 року Національна комісія зі стандартів державної мови у співпраці з Національною академією наук України, Національною академією правових наук України, Національною академією внутрішніх справ провела круглий стіл «Правнича термінологія: проблеми стандартизації».
До Дня української писемності та мови колектив Національної комісії зі стандартів державної мови взяв участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності.
Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров представляла наш колектив у Національному агентстві України з питань державної служби, яке третій рік поспіль стало офіційною локацією медіакомпанії «Суспільне мовлення» для проведення цього заходу.
Члени Національної комісії зі стандартів державної мови та працівники апарату написали диктант на своїх робочих місцях, а потім завзято обговорили свої результати і визначили переможця з-поміж себе. Найпопулярнішою книгою серед колег на той момент став Український правопис, на підставі якого відбувається щорічне визначення переможців Радіодиктанту.
Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров представляла наш колектив у Національному агентстві України з питань державної служби, яке третій рік поспіль стало офіційною локацією медіакомпанії «Суспільне мовлення» для проведення цього заходу.
Члени Національної комісії зі стандартів державної мови та працівники апарату написали диктант на своїх робочих місцях, а потім завзято обговорили свої результати і визначили переможця з-поміж себе. Найпопулярнішою книгою серед колег на той момент став Український правопис, на підставі якого відбувається щорічне визначення переможців Радіодиктанту.
25 жовтня відбудеться Радіодиктант національної єдності.
Українське радіо, яке святкує своє 100-річчя, започаткувало радіодиктант 2000 року з ідеєю об’єднання українців усього світу ‒ в один день, в один час зібратися і написати текст своєю мовою. Уже багато років до цього заходу долучаються не лише українці, а й ті, хто так чи інакше пов’язують своє професійне життя з Україною, її культурою, її мовою. Диктант пишуть ті, хто вивчає українську мову в США, Японії, Австралії, у Польщі і Великій Британії, Франції та Німеччині та інших країнах світу.
Кожного року диктант національної єдності стає непересічною подією. Автори текстів і виконавці ‒ завжди унікальні й в чомусь неперевершені.
Цього року авторкою тексту стала Оксана Забужко ‒ філософ, письменниця, громадська діячка. Текст читатиме Павло Вишебаба ‒ військовий, письменник, музикант.
Колектив Національної комісії зі стандартів державної мови долучиться до написання диктанту і закликає всіх, кому небайдуже українське слово, приєднатися!
Диктант розпочнеться у п'ятницю, 25 жовтня, об 11:00.
Трансляція здійснюватиметься на таких платформах:
• радіоканали «Українське Радіо» та «Радіо «Культура»;
• телеканал «Суспільне Культура»;
• ютуб-канал «Українське радіо»;
• фейсбук-сторінка Суспільного мовлення.
Українське радіо, яке святкує своє 100-річчя, започаткувало радіодиктант 2000 року з ідеєю об’єднання українців усього світу ‒ в один день, в один час зібратися і написати текст своєю мовою. Уже багато років до цього заходу долучаються не лише українці, а й ті, хто так чи інакше пов’язують своє професійне життя з Україною, її культурою, її мовою. Диктант пишуть ті, хто вивчає українську мову в США, Японії, Австралії, у Польщі і Великій Британії, Франції та Німеччині та інших країнах світу.
Кожного року диктант національної єдності стає непересічною подією. Автори текстів і виконавці ‒ завжди унікальні й в чомусь неперевершені.
Цього року авторкою тексту стала Оксана Забужко ‒ філософ, письменниця, громадська діячка. Текст читатиме Павло Вишебаба ‒ військовий, письменник, музикант.
Колектив Національної комісії зі стандартів державної мови долучиться до написання диктанту і закликає всіх, кому небайдуже українське слово, приєднатися!
Диктант розпочнеться у п'ятницю, 25 жовтня, об 11:00.
Трансляція здійснюватиметься на таких платформах:
• радіоканали «Українське Радіо» та «Радіо «Культура»;
• телеканал «Суспільне Культура»;
• ютуб-канал «Українське радіо»;
• фейсбук-сторінка Суспільного мовлення.
До уваги охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою!
Станом на 21 жовтня 2024 року в уповноважених установах є вільні місця для реєстрації на іспит.
У Запорізькій області:
Запорізький національний університет ‒ 32 місця.
У Київській області:
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 23 місця.
У Кіровоградській області:
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 25 місць.
У Миколаївській області:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 100 місць.
У Полтавській області:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 7 місць;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 1 місце.
У Сумській області:
Сумський державний університет ‒ 20 місць.
У Тернопільській області:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 3 місця.
У Харківській області:
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 14 місць;
Харківський національний медичний університет ‒ 20 місць.
У Черкаській області:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 2 місця;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 39 місць.
У Чернівецькій області:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ‒ 75 місць.
У Чернігівській області:
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя ‒ 3 місця.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
Додаткову інформацію про іспит можна отримати тут.
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням.
Станом на 21 жовтня 2024 року в уповноважених установах є вільні місця для реєстрації на іспит.
У Запорізькій області:
Запорізький національний університет ‒ 32 місця.
У Київській області:
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 23 місця.
У Кіровоградській області:
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 25 місць.
У Миколаївській області:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 100 місць.
У Полтавській області:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 7 місць;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 1 місце.
У Сумській області:
Сумський державний університет ‒ 20 місць.
У Тернопільській області:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 3 місця.
У Харківській області:
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 14 місць;
Харківський національний медичний університет ‒ 20 місць.
У Черкаській області:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 2 місця;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 39 місць.
У Чернівецькій області:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ‒ 75 місць.
У Чернігівській області:
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя ‒ 3 місця.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
Додаткову інформацію про іспит можна отримати тут.
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням.
Вільні місця для реєстрації на іспит
Станом на 9 жовтня 2024 року в центрах іспитування уповноважених установ є вільні місця для реєстрації на іспит.
Для виконання службових обов’язків:
місто Київ:
Вища школа публічного управління ‒ 150 місць;
Державний торговельно-економічний університет – 47 місць;
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 22 місця;
Національний університет біоресурсів і природокористування ‒ 25 місць.
Дніпропетровська область:
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (м. Дніпро) ‒ 60 місць;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро) ‒ 40 місць;
Державний університет економіки і технологій (м. Кривий Ріг) ‒ 13 місць;
Криворізький державний педагогічний університет ‒ 2 місця;
Криворізький навчально-науковий інститут Донецького державного університету внутрішніх справ (м. Кривий Ріг) – 22 місця.
Житомирська область:
Житомирський державний університет імені Івана Франка – 5 місць;
Поліський національний університет – 17 місць.
Закарпатська область:
Ужгородський національний університет ‒ 19 місць.
Запорізька область:
Запорізький національний університет – 86 місць;
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 18 місць.
Київська область:
Державний податковий університет (м. Ірпінь) ‒ 26 місць;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 65 місць.
Кіровоградська область:
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 76 місць.
Львівська область:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 103 місця;
Дрогобицький державний педагогічний університет iменi Iванa Франка – 62 місця.
Миколаївська область:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 70 місць.
Полтавська область:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 50 місць;
Полтавський державний аграрний університет ‒ 6 місць;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 42 місця;
Рівненська область:
Національний університет «Острозька академія» ‒ 4 місць;
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» ‒ 50 місць.
Сумська область:
Сумський державний університет ‒ 52 місця.
Тернопільська область:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 37 місць;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ‒ 28 місць.
Харківська область:
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 15 місць;
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 49 місць;
Харківський національний медичний університет ‒ 64 місця;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 43 місця.
Черкаська область:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 27 місць;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 101 місце.
Чернігівська область:
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (м. Ніжин) – 28 місць.
Для набуття громадянства України:
м. Київ:
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 10 місць.
м. Львів:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 5 місць.
м. Харків:
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 9 місць;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 10 місць.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням exam.mova.gov.ua.
Станом на 9 жовтня 2024 року в центрах іспитування уповноважених установ є вільні місця для реєстрації на іспит.
Для виконання службових обов’язків:
місто Київ:
Вища школа публічного управління ‒ 150 місць;
Державний торговельно-економічний університет – 47 місць;
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 22 місця;
Національний університет біоресурсів і природокористування ‒ 25 місць.
Дніпропетровська область:
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (м. Дніпро) ‒ 60 місць;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро) ‒ 40 місць;
Державний університет економіки і технологій (м. Кривий Ріг) ‒ 13 місць;
Криворізький державний педагогічний університет ‒ 2 місця;
Криворізький навчально-науковий інститут Донецького державного університету внутрішніх справ (м. Кривий Ріг) – 22 місця.
Житомирська область:
Житомирський державний університет імені Івана Франка – 5 місць;
Поліський національний університет – 17 місць.
Закарпатська область:
Ужгородський національний університет ‒ 19 місць.
Запорізька область:
Запорізький національний університет – 86 місць;
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 18 місць.
Київська область:
Державний податковий університет (м. Ірпінь) ‒ 26 місць;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 65 місць.
Кіровоградська область:
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 76 місць.
Львівська область:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 103 місця;
Дрогобицький державний педагогічний університет iменi Iванa Франка – 62 місця.
Миколаївська область:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 70 місць.
Полтавська область:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 50 місць;
Полтавський державний аграрний університет ‒ 6 місць;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 42 місця;
Рівненська область:
Національний університет «Острозька академія» ‒ 4 місць;
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» ‒ 50 місць.
Сумська область:
Сумський державний університет ‒ 52 місця.
Тернопільська область:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 37 місць;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ‒ 28 місць.
Харківська область:
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 15 місць;
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 49 місць;
Харківський національний медичний університет ‒ 64 місця;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 43 місця.
Черкаська область:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 27 місць;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 101 місце.
Чернігівська область:
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (м. Ніжин) – 28 місць.
Для набуття громадянства України:
м. Київ:
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 10 місць.
м. Львів:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 5 місць.
м. Харків:
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 9 місць;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 10 місць.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням exam.mova.gov.ua.
Вітаємо Катерину Вікторівну Пономаренко в колективі Національної комісії зі стандартів державної мови!
4 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України призначив Катерину Вікторівну Пономаренко членом Національної комісії зі стандартів державної мови (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2024 № 940-р).
8 жовтня 2024 року відбулася урочиста церемонія складання присяги державного службовця.
Колектив Національної комісії зі стандартів державної мови вітає Катерину Вікторівну Пономаренко з призначенням! Зичимо успіхів і досягнень, звершень і перемог у надзвичайно відповідальній роботі на посаді члена Комісії, в утвердженні стандартів української мови.
4 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України призначив Катерину Вікторівну Пономаренко членом Національної комісії зі стандартів державної мови (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2024 № 940-р).
8 жовтня 2024 року відбулася урочиста церемонія складання присяги державного службовця.
Колектив Національної комісії зі стандартів державної мови вітає Катерину Вікторівну Пономаренко з призначенням! Зичимо успіхів і досягнень, звершень і перемог у надзвичайно відповідальній роботі на посаді члена Комісії, в утвердженні стандартів української мови.