НІНА ЮЖАНІНА

Про податки, економіку і не тільки від першої особи

Recent Posts

ЩОДО ЗРОСТАННЯ ЦІН
Держстат повідомив, що інфляція на споживчому ринку в лютому порівняно із січнем цього року становила 0,8%,

а в річному вимірі (лютий 2025 до лютого 2024) сягнула 13,4%.

В річному вимірі продукти харчування зросли в ціні на 15,2%, найбільше подорожчало:
🧈 масло - на 32,2%,
🌻 соняшникова олія - на 31,1%,
🍅🥦🥕 овочі - на 29,4%.

Слід зазначити, що за рік ціни на хліб зросли на 20,6%.

Зв’язок подорожчав на 19,5%,
фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання – на 15,1% ,
амбулаторні послуги - на 16,1%.

Найбільше до лютого 2024 подорожчала електроенергія - на 63%.
Такі «показники» зубожіння населення за рік.

І ще раз прочитайте думку НБУ щодо інфляційних процесів і зрозумієте наскільки їх прогноз далекий від реальності👀

НБУ ℹ️, що за результатами опитування банки за дев’ять місяців профінансували проєкти з відновлення енергетичної інфраструктури на понад 14 млрд грн .

За червень 2024 року – лютий 2025 року банки:

• отримали 3 879 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 81,7 млрд грн;

• розпочали фінансування таких проєктів(надали кредити та відкрили ліміти) на суму 14,1 млрд грн.

Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок березня становить 8,5 млрд грн.

За даними опитування 20 банків, за лютий:

▪отримано 194 заявки від бізнесу на суму 6,7 млрд грн;
▪схвалено 70 заявок на суму 753 млн грн;
▪надано 94 кредити загальним обсягом 914 млн грн.

Громадянам надано558 кредитів на енергетичні потреби на суму 105 млн грн,а загалом із червня – 6 266 кредитів на суму 836 млн грн.

НБУ звертає увагу, що сума отриманих заявок завищена через подання клієнтами заявок одночасно в кілька банків та подальший вибір одного з них або взагалі відмову від кредиту на користь альтернативних джерел фінансування.

Щодо результатів контрольних заходів МІСЦЕВИХ бюджетів:

було охоплено контролем та дослідженням понад 209 млрд грн.Виявлено порушень та недоліків на суму майже 14 млрд грн, зокрема таких, що призвели до втрат або збитків, – на 1,2 млрд грн.

За словами Голови Держаудитслужби, показники виявлених збитків особливо значущими є для обласних центрів.
Наприклад, в Одесі вони становили майже 969 млн грн, у Львові – 848 млн, в Тернополі – 147,7 млн.

Держаудитслужба співпрацювала з правоохоронними органами, зокрема: правоохоронцям було передано 1124 матеріали контрольних заходів.

За переданими матеріалами було розпочато 425 досудових розслідувань.

Аналізувати ефективність роботи з сухих цифр просто НЕ можливо, будемо досліджувати.
Проте, понад 41 млрд грн. ВТРАТ РЕСУРСІВ у воюючій країні -це злочин і винні мають нести відповідальність.
І ЗА ПОКАРАННЯ винних - ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПРЕЗИДЕНТ і його 5-6 менеджерів.

ℹ️

В 2024 році Держаудитслужба охопила контролем та дослідженнями 3,6 трлн грн.

Контролем були охоплені практично всі найважливіші для суспільства галузі: оборона, енергетика, промисловість, транспорт, АПК, будівництво, інфраструктура, освіта і наука, охорона здоров’я, соціальний захист населення та місцеві бюджети.

Загальний обсяг виявлених втрат ресурсів (а це – недоотримані доходи, незаконні, нецільові витрати та недостачі) становив понад 41 млрд грн.

Комплексними заходами забезпечено відшкодування та поновлення відповідних втрат на 6,2 млрд грн. 🤔

⬇️

А ЦЕ ІЛЮСТРАЦІЯ "СТІЙКОГО" СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ, про що констатує НБУ в Макроекономічному та монетарному огляді 😒

Крім того, декілька прямих суперечностей вказано в цьому документі, такі як:

-сповільнення цін на сирі продукти і при цьому зазначається про те, що дефіцит сировини стримував харчову промисловість;

- попит на іноземну валюту знизився завдяки стабільності ситуації з експортом і тут же зазначено, що дефіцит сировини стримував експорт.

Окрім цього маємо розуміти, що підвищення ставки НБУ призводить до додаткових витрат за державними внутрішніми позиками.

Підвищення облікової ставки НБУ на 1 відс. пункт в нинішніх параметрах фіскально-монетарних відносин призводить до додаткових втрат державних коштів на 11 млрд. грн. в рік.

ℹ️

Витрати НБУ на монетарну політику за підсумками минулого року склали 77 млрд. грн.

В Державному бюджеті на 2025 р. закладено витрати на обслуговування внутрішнього боргу обсягом 282 млрд. грн.

Вплив на інфляцію👇

Споживча інфляція прискорюється 9-й місяць поспіль: з 3,3% у травні 2024 р. до 12,9% у січні 2025 р. (в річному вимірі).

Цей факт засвідчує, що в нинішніх умовах облікова ставка НБУ не здатна здійснювати ефективного впливу на інфляцію, оскільки переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ, а саме:

➖Інфляція живиться ЗРОСТАННЯМ ВИТРАТ В РЕАЛЬНОМУ СЕКТОРІ, а НЕ ПОПИТУ.

Зокрема індекс цін виробників промислової продукції збільшився на 32,5% в річному вимірі. Це штовхає ціни вгору не залежно від розміру ключової процентної ставки НБУ.

➖Дефіцит державного бюджету диктується воєнними факторами і переважно (на 99% за планом на 2025 р.) покривається з зовнішніх джерел, а тому не залежить від процентних ставок внутрішнього боргового ринку.

➖Девальвація обмінного курсу гривні не залежить від ключові ставки НБУ, а залежить від керованих валютних інтервенцій НБУ та ВІД ПРИТОКУ ЗОВНІШНЬОЇ ДОПОМОГИ;

➖Погодні фактори, які спричинили ПІДВИЩЕННЯ ЦІН на окремі категорії СГ ПРОДУКЦІЇ, також не реагують на облікову ставку.

Отже, висновки НБУ про те, що підвищення облікової ставки до 15,5% з 13% призведе в т.ч. до контрольованості інфляційних очікувань ХИБНІ.

⬇️

▪️Видатки держбюджету в січні-лютому суттєво перевищували минулорічні, водночас податкові надходження поліпшилися.

Дефіцит бюджету фінансувався за рахунок запасу ліквідності, створеному наприкінці 2024 року, та траншу за програмою ERA Loans у січні.

Запас валютних коштів для фінансування бюджетних потреб у березні збережено.

▪️Чистий попит на іноземну валюту в лютому знизився.

Цьому сприяливідносно стабільна ситуація з експортом, поліпшення курсових очікувань населення та заходи НБУ з посилення процентної політики та підтримання стійкості валютного ринку.

Ну ось так, НЕ коригувала дані звіту, НЕ коментувала, окрім деяких реакцій (смайликів), бо прямо, як у нещодавньому звіті Прем’єр-міністра. Все дуже добре.

Далі про реальність, яку зазначають незалежні експерти, спеціалісти⬇️

▪️У лютому відключення е/е для бізнесу відновилися, що мало позначитися на економічній активності.

Дефіцит с/г сировини стримував харчову промисловість і експорт.

Водночас пожвавилася активність у металургії, окремих напрямах добувної промисловості й машинобудуванні.

Споживчий попит😳 залишався стійким.

▪️На ринку праці ситуація пожвавилася.

Кількість резюме і вакансій у річному вимірі зростала🤔 Остання ( вакансії) перевищила рівень 2021 року та початку 2022 року.

Проте дефіцит кадрів зберігався, що стимулювало подальше збільшення зарплат.

⬇️

НБУ опублікував свіжий Макроекономічний та монетарний огляд про економічні результати січня-лютого.

ℹ️

У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%.

Зростання цін на сирі продукти в річному вимірі сповільнилося на тлі розширення пропозиції.

Натомість фундаментальний інфляційний тиск посилився.

За оцінками НБУ, інфляція зростала й у лютому.

НБУ на початку березня підвищив облікову ставку до 15,5% - це рішення підтримає привабливість 😨заощаджень у гривні, сприятиме збереженню стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань.

Це дасть змогуповернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%😳

⬇️

ДПС повідомила про результати контролю за повнотою проведення суб’єктами господарювання розрахунків через РРО/ПРРО👇

У лютому 2025 року середньоденна сума виторгів, здійснених із застосуванням РРО/ПРРО, склала 14 млрд гривень, що на 23% більше ніж роком раніше, коли середньоденний виторг складав 11,3 млрд грн.

Середньоденна кількість чеків склала 26,8 млн чеків, що на 2 млн чеків більше, ніж у лютому 2024.

Водночас, якщо порахувати показники на один РРО/ПРРО та врахувати річну інфляцію (11,5%), то

➖

середньоденна кількість чеків впала - з 31 од. у лютому 2024 до 28 од. у лютому 2025;

➖середньоденний виторг збільшився фактично тільки на рівень інфляції - у лютому 2024 року 13,26 тис грн (з урахуванням інфляції - 14,79 тис грн), у лютому 2025 - 14,69 тис грн.

Такі собі результати🤔

А як все це вплинуло на надходження до бюджетів, ДПС, звісно, не повідомляє.

Кожен третій український бізнес очолюють жінки, про таке повідомляє ОПЕНДАТАБОТ.

У сфері айті за рік нових компаній із директорками побільшало на 69%.

На 25% побільшало очільниць бізнесу у сільгосп сфері та на 17% — у компаніях, що займаються будівництвом.

Загалом наразі жінки очолюють близько 449 тис. українських бізнесів.

Від початку повномасштабного вторгнення частка жінок-директорок стабільно зростає.

Наразі жінки-директори переважають у таких сферах, як:

• освіта — 70% жінок на чолі компаній;

• державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування — 58%;

• діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг — 58%;

• туризм — 57%.

Найбільше компаній, де директорами стають жінки,у прифронтових областях:
у 37% компаній на Донеччині,
35% бізнесів на Херсонщині та 34% — на Луганщині.

Також суттєво побільшало директорок на Полтавщині — +24%,
Хмельниччині — +18%, та +11% на Київщині.

🟡Успіхів ВАМ, наснаги і найскорішого миру.

Цинізм влади просто не має меж🔔

Сьогодні, коли через ракетну атаку на газову інфраструктуру багато населених пунктів залишились БЕЗ ГАЗОПОСТАЧАННЯ, БЕЗ ТЕПЛА, коли багато родин не мають можливості навіть ПРИГОТУВАТИ ЇЖУ.

Уряд ЗАМІСТЬ цільової допомоги постраждалим ВИДІЛИВ З РЕЗЕРВНОГО ФОНДУ ще 570 млн грн на популізм - виплату одноразової грошової допомоги «Зимова підтримку». Просто ЗНУЩАННЯ НАД ЛЮДЬМИ😥

🗣

🗣ДЕ ВАШЕ СТРАТЕГІЧНЕ МИСЛЕННЯ, пане Прем"єр-міністр?
ВИ МАЄТЕ ВЖЕ СТВОРЮВАТИ ЗАМІСТЬ РЕЗЕРВНОГО СТРАТЕГІЧНИЙ ФОНД І ЕКОНОМИТИ КОЖНУ ГРИВНЮ.

На фінансування Стратегії буде виділено 789,3 млрд. гривень і реалізовуватись вона буде у три етапи:

1. 2025—2027 роки - 151,1 млрд. гривень;

2. 2028—2030 роки - 181,6 млрд. гривень;

3. 2031—2034 роки -456,6 млрд. гривень.

За рахунок коштів державного бюджету - 81,2 млрд. гривень.

Передбачається також залучити кошти міжнародної Коаліціїз питань розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту в обсязі 642,5 млрд. гривень (14,69 млрд. євро).

Отже🤫 81 % фінансування цієї Стратегії буде мати іноземне походження.

Створення захисних споруд на четвертому році війни потрібне, але це треба було починати ще у 2021 році, коли інформація про агресію сусіда вже була відома.

Головне, щоб ця Стратегія не перетворилась на щось подібне до «великого будівництва».
2/2

Нове - добре забуте старе.

За вказівкою🔄Голови ДПС Руслана Кравченка, наразі розпочалась робота📢 центрів для надання практичної допомоги платникам податків з питань розблокування податкових накладних.

Те, що роками платники податків «бились, як об стінку» , щоб отримати з податкової реальну інформаціюпро причини блокування ПН/РН, або як вийти з переліку ризикових, або чого скасовують вже прийняті таблиці даних,- НІХТО з працюючого керівництва, сьогоднішнього і вчорашнього, не визнавав як проблему.

А хіба не у Київській податковій з самого початку запровадження СМКОР був створений саме такий консультаційний центр і саме нинішня керівниця точно знала про це.

Тож чого чекали стільки років, чому хоча б у Києві не полегшили платникам розв’язання проблем з СМКОР?

Прикро,❗️НЕ ПОМІЧАТИ ПРОТЯГОМ ПЯТИ РОКІВ СТВОРЕНІ ПОДАТКОВОЮ ПРОБЛЕМИ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ – ЦЕ ЗЛОЧИН.

See more posts

Open in Telegram

Online Star