Верховний Суд

​​Нова редакція ст. 361 КК України, викладена в Законі України від 24 березня 2022 року № 2149-IX, не декриміналізує несанкціоноване втручання в роботу комп’ютера – ККС ВС

Такого висновку Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов за результатами розгляду справи № 735/739/20.

Використаний у новій редакції ст. 361 КК України термін «інформаційна (автоматизована) система» охоплює також комп’ютер як різновид такої системи. Відповідно, зміна термінології в диспозиції і використання законодавцем ширшого поняття, яке охоплює вужче поняття, використане в попередній редакції того ж положення, не означає декриміналізацію діяння.

Детальніше – https://is.gd/SO3ipO

​​Наявність погоджень землевпорядної документації, у якій не відображено реального складу земельної ділянки, не спростовує обставин очевидного накладення такої ділянки на частину водного плеса озера та розташування її в межах прибережної захисної смуги

Відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Земельна ділянка, яка належить до земель водного фонду та розташована в межах прибережної захисної смуги, не може передаватися в оренду з іншою метою, ніж та, що визначена в ч. 4 ст. 59 ЗК України, тому передача такої земельної ділянки в користування під будівництво торгово-офісного центру неправомірна.

Такі висновки зробив КГС ВС у справі за позовом прокурора про усунення власнику − територіальній громаді міста Києва перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, розташованою в районі озера Вирлиця.

Детальніше – https://is.gd/WBsFKj.

​​Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://is.gd/IhcnIF.

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у вересні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ зроблено висновок про те, що днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення;

✅ звернуто увагу на те, що заміна в диспозиції ст. 361 КК України терміна «електронно-обчислювальні машини (комп’ютери)» на термін «інформаційні (автоматизовані) системи» не свідчить про декриміналізацію несанкціонованого втручання в роботу комп’ютера, оскільки комп’ютер відповідає визначенню інформаційної (автоматизованої) системи;

✅ зазначено, що період утримання обвинуваченого в таборі для тримання військовополонених не є попереднім ув’язненням і не зараховується у строк відбування покарання.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ вказано, що прокурори вищого рівня (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їхні перші заступники та заступники) наділені повноваженнями скасувати постанову прокурора нижчого рівня про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України. Період з моменту прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня не зараховується до строку досудового розслідування;

✅ встановлено, що ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню;

✅ констатовано, що застосування згідно з положеннями статей 96-1, 96-2 КК України судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК України, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК України рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали;

✅ акцентовано на тому, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі в разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію або є окремим епізодом кримінального правопорушення чи невизнання цивільного позову, та в такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК України.

Упродовж вересня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

​​Друзі! Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими у серпні 2024 року – https://is.gd/fQ9Y8r.

В цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Ідеться про рішення:

✅ W.R. v. the Netherlands щодо справедливості кримінального провадження стосовно заявника, обвинуваченого у вбивстві своєї дружини, з огляду на відсутність адвоката під час початкових допитів, де ЄСПЛ не констатував порушення вимог ст. 6 Конвенції, адже відсутність вразливості заявника, можливість оскаржити правдивість доказів, їхня якість, оцінка вини професійними суддями, вагомість суспільного інтересу разом з іншими національними процесуальними гарантіями свідчили на користь висновку про те, що кримінальне провадження стосовно заявника було справедливим;

✅BIELAU v. Austria щодо скарг заявника – лікаря загальної практики, на порушення його права на свободу вираження поглядів, захищеного ст. 10 Конвенції, з огляду на застосування до нього дисциплінарного стягнення за публікації на власному вебсайті, які містили категоричні твердження про неефективність вакцинації. ЄСПЛ констатував відсутність стверджуваного порушення, зауваживши, серед іншого, що метою оскаржуваного заходу був захист громадського здоров’я, та взявши до уваги експертні висновки, згідно з якими інформація, опублікована заявником, не відповідала сучасному стану медичної науки, а деякі твердження навіть не відповідали здоровому глузду.

✅GANUSHCHAK v. Ukraine щодо незаконності та непропорційності покарання у вигляді конфіскації і штрафу, накладеного на заявника за порушення митних правил, а саме ввезення автомобіля в Україну через закритий пункт пропуску в Автономній Республіці Крим у 2015 році, що охоплювалося диспозицією ст. 482 Митного кодексу України – переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем.
Як вказав ЄСПЛ, суди першої та другої інстанцій дійшли протилежних висновків стосовно питання, чи охоплювало поняття товарів у ст. 482 МК України транспортні засоби особистого користування і, таким чином, чи застосовувалася ця стаття до дій заявника, а наведені ним приклади постанов національних судів свідчили про розбіжності в судовій практиці при вирішенні справ цієї категорії, внаслідок чого заявник не міг передбачити оскаржуване втручання в його права за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Ураховуючи наведене, ЄСПЛ констатував порушення цього положення.

Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​​Кондикційний позов може поширюватися на речі, визначені як індивідуальними, так і родовими ознаками, а також субсидіарно застосовуватися після ухвалення рішення суду про віндикацію – ВП ВС

Аналіз норм гл. 83 ЦК України свідчить, що цей Кодекс не диференціює особливості застосування кондикції залежно від родових чи індивідуальних ознак її об’єкта та, відповідно, не обмежує сферу її застосування винятково речами, визначеними родовими ознаками.

У разі неможливості повернення майна власнику після рішення суду про віндикацію (статті 387, 388 ЦК України) субсидіарно застосовуються правила про незаконне збагачення згідно із ч. 3 ст. 1212 ЦК України і відновлення порушеного права власника відбувається із застосуванням кондикційного позову.

Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у справі про відшкодування вартості автомобіля на підставі статей 1212, 1213 ЦК України.

Детальніше – https://is.gd/acNwDF.

​​Для створення на прибудинковій території певних об’єктів (зокрема бетонних сходів, пандуса з бетону, бруківки, що прилягає до сходів) необхідна згода його співвласників – КЦС ВС

Право спільної власності багатоквартирного будинку здійснюється співвласниками за їхньою згодою, а тому створення на прибудинковій території певних об’єктів (зокрема бетонних сходів, пандуса з бетону, бруківки, що прилягає до сходів) вимагає погодження з його співвласниками.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/fhzVLH

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 21 по 27 жовтня 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

Ухвалою КГС ВС від 25 вересня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВСУ щодо звужувального тлумачення частин 1 та 2 ст. 228 ЦК України, зокрема необхідності встановлення вини, доказом якої може бути вирок суду, при визнанні правочинів нікчемними, та від висновків КГС ВС щодо визнання оспорюваними (а не нікчемними) договорів оренди, які укладені за пільговою процедурою (без дотримання конкурентних засад) більше одного разу.

Ухвалою КЦС ВС від 9 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо ефективного способу захисту прав власника (законного користувача) у спорі про продаж його майна на торгах під час примусового виконання судового рішення, якщо він не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів.

Ухвалою КГС ВС від 15 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС (шляхом уточнення) про те, що державне майно, передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, 100 % акцій статутного фонду якого залишаються у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації є державною власністю.

Ухвалою від КГС ВС від 16 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС (шляхом уточнення) про те, що в разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) шляхом перетворення його на іншу юридичну особу, колишні члени КСП автоматично мають стати учасниками новоствореної юридичної особи.

Ухвалою КАС ВС від 16 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС щодо обрахунку строків звернення до суду у справах про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ.

Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:

Ухвалою КГС ВС від 9 жовтня 2024 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку ОП КГС ВС щодо належності способу захисту про зобов’язання боржника вчинити дії (повернути майно) територіальній громаді за договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеним за результатами проведення приватизації.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 17 жовтня 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС про те, що коли особа засуджується за кілька тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України, і одне чи кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а інші — після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК України не застосовуються, а суд має кваліфікувати всі правопорушення за однією статтею та визначити остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Справи, передані на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС:

Ухвалою від 22 жовтня 2024 року КАС ВС на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КАС ВС про застосування норми ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР щодо розмірів пенсій у справах про перерахунок пенсії.

Справи, передані на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС:

Ухвалою КГС ВС від 8 жовтня 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку цієї палати (шляхом уточнення) про те, що належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків.

​​Рішення загальних зборів ОСББ про обмеження співвласників у користуванні спільним майном будинку за несплату внесків є протиправним, якщо статутом ОСББ не передбачено, які саме конкретні дії можуть вчинятися щодо них – КГС ВС

Хоча чинне законодавство і наділяє ОСББ правом приймати рішення про встановлення обмежень користування спільним майном, забезпечення належного утримання та використання спільного майна, шляхом затвердження таких рішень загальними зборами, однак статутом об’єднання визначається, які саме конкретні дії вправі вчиняти об’єднання у випадку, коли співвласник не сплачує внески чи платежі. 

Такий висновок зробив Верховний Суд у справі за позовом власника квартири в багатоквартирному будинку про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні будь-якими приміщеннями загального користування.

Детальніше – https://is.gd/8RL2ke

​​Слідчий, дізнавач, прокурор мають право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках.

Про невідкладність такого випадку свідчать дані про реальну загрозу знищення, втрати майна. У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, наданих на його обґрунтування матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій ех post factum, має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну.

Недотримання цих приписів, невиконання вимоги про невідкладне звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, за відсутності об’єктивних перешкод звернутися з відповідним клопотанням якнайшвидше після закінчення проведення слідчої розшукової дії, є підставою для відмови слідчим суддею в легалізації обшуку ех post factum.

Такого висновку дійшла ОП ККС ВС.

Детальніше – https://is.gd/XeALnD

​​До 15 липня 2015 року допускалося звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державного підприємства – ВП ВС

Під час дії Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (до 15 липня 2015 року) допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (підприємств) у разі допущення порушень або загрози порушень інтересів держави, оскільки відповідних заборон чи певних обмежень в законодавстві закріплено не було.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/mkP7o4

​​КЦС ВС вказав на умови та підстави одночасного задоволення вимог про припинення права на частку в майні та визнання права власності на неї

Для уникнення правової невизначеності судам доцільно одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні задовольняти й вимогу про визнання права власності на таку частку за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики.

Детальніше – https://is.gd/PjsQ8i.

​​Пропонуємо до вашої уваги дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду у справах про перегляд судових рішень у зв’язку із встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справ судом – https://is.gd/EDO61P.

У дайджесті узагальнено основні правові висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справ про перегляд судових рішень у зв’язку із встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при їх вирішенні судами, зокрема:
у справах, розглянутих у порядку адміністративного судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку господарського судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку цивільного судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку кримінального судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення;

✅ щодо процесуальних питань, пов’язаних з відкриттям провадження з перегляду судових рішень з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справ судом.

Для зручності користування у змісті дайджесту є активні посилання на судові рішення, у яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала ці правові висновки, а також на відповідні рішення ЄСПЛ.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 14 по 20 жовтня 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 4 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку Верховного Суду України (шляхом конкретизації) щодо підстав припинення права власності на земельну ділянку (частку в праві на неї) у зв’язку з набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на такій земельній ділянці, за рішенням суду у справах про поділ спільного майна подружжя (визнання права на частку в праві спільної власності подружжя без вимог щодо поділу майна в натурі).

Ухвалою КЦС ВС від 4 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків ВСУ і КГС ВС щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України до правовідносин кредитора та спадкоємців іпотекодавця (майнового поручителя), який не був основним боржником.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 26 вересня 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС, відповідно до якого, якщо обвинувальний акт був скерований до суду в межах строку досудового розслідування, то його фактичне надходження до місцевого суду поза межами цього строку не має братися судом до уваги при застосуванні положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 25 вересня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для відступу від засад рівності часток подружжя при вирішенні спору про поділ спільного сумісного майна.

Ухвалою КЦС ВС від 9 жовтня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що наявність у суду статусу третьої особи не свідчить про обґрунтовані побоювання щодо неупередженості суддів цього суду та не є підставою для визначення підсудності судом вищої інстанції згідно зі ст. 26 ЦПК України.

Ухвалою КЦС ВС від 9 жовтня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС щодо застосування статей 447, 451 ЦПК України в контексті забезпечення права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) державних (приватних) виконавців, пов’язаних з реалізацією арештованого майна, яке на момент розгляду скарги реалізовано або передано стягувачу, проте які не можуть бути вирішені в порядку позовного провадження (не є способами захисту цивільних прав).

​​ВП ВС визначила, чи застосовується порядок предʼявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника відповідно до ст. 1281 ЦК України, якщо боржник помер під час розгляду справи

Якщо смерть позичальника настала під час розгляду судової справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості, до таких правовідносин застосовуються правила про загальний порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначені у ст. 1281 ЦК України, а спадкоємці, які прийняли спадщину, підлягають залученню до участі у справі як правонаступники відповідного учасника справи на підставі ст. 55 ЦПК України.

У разі пропуску кредитором строків пред’явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов’язанням, так і за додатковим зобов’язанням — порукою, що не може існувати окремо від основного зобов’язання.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення кредитної заборгованості.

Детальніше — https://is.gd/XpyjOu.

​​ОП ККС ВС зробила висновок щодо повноважень прокурора на продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року

У кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. 

Якщо строк досудового розслідування в таких провадженнях було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №755/6898/21.

Детальніше – https://is.gd/dbpdmk

​​Виключна компетенція загальних зборів учасників ТОВ на затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства та неприпустимість втручання суду в господарсько-управлінську діяльність товариства – позиція КГС ВС

За обставинами справи № 922/2145/21 учасник ТОВ на виконання рішення загальних зборів учасників цього товариства вніс додатковий вклад до статутного капіталу цього товариства. Однак всупереч ч. 9 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» результати внесення позивачем додаткового вкладу, розміри часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесеного позивачем додаткового вкладу, а також збільшення розміру статутного капіталу товариства не були затверджені загальними зборами учасників ТОВ.

З огляду на викладене позивач просив у судовому порядку прийняти рішення про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у статутному капіталі товариства з урахуванням фактично внесеного позивачем додаткового вкладу.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, якими позовні вимоги задоволено, КГС ВС дійшов такого висновку.

Детальніше – https://is.gd/m71FD6.

​​При вирішенні спорів за позовом власника про захист його права власності, обтяженого на користь особи, з якою він не перебуває у зобов’язальних відносинах, має враховуватися добросовісність іпотекодержателя – ОП КЦС ВС

Добросовісність / недобросовісність іпотекодержателя повинна враховуватися для того, щоб вирішити питання про набуття ним права іпотеки та/або при визнанні договору іпотеки недійсним. Водночас добра совість «лікує» таку ваду набуття права іпотеки, як укладення договору невласником.

Власник, який за допомогою віндикаційного позову чи реституції повернув майно від неуповноваженого іпотекодавця, «займає» місце останнього у відносинах іпотеки. Очевидно, що до власника, який задовольнив вимоги іпотекодержателя, переходить у порядку суброгації (ч. 3 ст. 528 ЦК України) право вимагати з боржника виконання зобов’язання, яке було забезпечене іпотекою.

Такі висновки зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики, у справі про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони на відчуження переданої  в іпотеку квартири.

Детальніше – https://is.gd/8ht78F

​​Обмеження в ЄДР повноважень особи, яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи – ОП КАС ВС

Обмеження повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб’єкта владних повноважень).

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду.

Детальніше – https://is.gd/CWtuj2.

​​Постанова виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства – ВП ВС

Скарги на дії виконавця щодо винесення постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, а також визнання протиправною та скасування відповідної постанови належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Детальніше – https://is.gd/Hb0hTQ.

​​Друзі, ми продовжуємо розширювати канали комунікації: відтепер унікальний контент Верховного Суду доступний і у WhatsApp!

Найсвіжіші новини про діяльність Суду, огляди та дайджести судової практики, актуальні правові висновки ВС – з усім цим ви можете оперативно ознайомитися на офіційному каналі Верховного Суду у WhatsApp.

Приєднуйтеся до WhatsApp-каналу ВС за посиланням – https://is.gd/0v46Sh.