УП. Кляті питання

Звідки взялася ідея весняних виборів, і чи реально їх провести в такі строки?

Редакція "Української правди" уже давно висловила своє негативне ставлення до виборів під час війни, але ми вирішили розібратись, звідки взялася ця нав'язлива ідея весняних виборів, чи реально їх можна провести в такі строки, хто і як до них готується та хто може виграти. Отже:

1. "Ми от тільки зараз зрозуміли, для чого взагалі треба вибори. Якщо довго немає змін, система закривається як пароварка і починає нищити сама себе. Зараз от просто відчувається, наскільки нам треба випустити пар і в суспільстві, і в політикумі. Тому, я думаю, всі так вчепились у цю ідею весняних виборів", – розмірковує в розмові з УП один із владних депутатів.

2. Поява самого концепту "виборів на весну" не випадково збіглася в часі з обранням Трампа. "Люди думають так, що от Трамп стане президентом 20 січня, тоді якийсь час треба на те, щоб змусити нас і росіян на переговори, а тоді ще два – три місяці на проведення кампанії і вибори. Отак і виходить квітень – травень. І всі настільки уже хочуть цих змін, що їм неможливо донести якісь раціональні аргументи, що це нереально", – каже співрозмовник УП у президентській фракції в Раді.

3. Ще з початку року команда Зеленського веде фактичну зачистку політичних конкурентів у своєму сегменті електорального поля. Почалося все з гучної відставки Залужного, продовжилось відставками в уряді. Процес "очищення" триває й досі, наприклад, через спроби "загасити зірку" глави ГУР Буданова чи мінусувати вплив віцепрем'єра з цифровізації Федорова, проти якого в анонімних Telegram-каналах розгорілось було ціле полювання на відьом. 

4. І відкрита соціологія, і закриті дослідження дають підставу зробити головний висновок: у наступній Раді не буде монобільшості. Вирішальну роль матимуть "малі" партії, які зможуть стати частинами коаліції. Особливо ті нові проєкти, які прийнято називати "партіями військових" чи "силами волонтерів". 

5. Одне з ключових питань – хто зможе проголосувати? На початку повномасштабного вторгнення ЦВК закрила доступ до реєстру виборців, щоб окупантам не дістались ці дані. Для того, щоб провести вибори відповідно до закону, ЦВК мусить оновити дані про ці мільйони виборців. А це величезний обсяг роботи, часу і грошей.

6. Друге питання: а де голосувати? У десятках прифронтових районів і навіть тилових областей місця, де зазвичай функціонували виборчі дільниці, просто фізично знищені. І нових приміщень, які б відповідали вимогам виборчого закону до виборів ніхто не збудує. Як не відкриє і ще тисячі консульств у ЄС та інших частинах світу, де зараз сконцентровані тисячі й мільйони українських виборців.

7. А отже, постає третє критичне питання: як голосувати? Запровадити голосування через "Дію", про що багато говорять у політичних колах, так само, за чинним законодавством, не можна. "Дія" належить уряду, а виборчий сервіс мусить належати ЦВК і тільки їй. Та і сама така форма голосування може стати проблемою: вона в рази спрощує процес "контролю" підкуплених виборців, а на далеких закордонних чи прифронтових територіях може прислужитись для примусу виборців. Це ми ще не говоримо про чисто безпекові речі.

Як і для чого банки обмежують карткові перекази?

Нацбанк наполегливо попросив, а банки погодились посилити контроль за операціями своїх клієнтів. Як це вплине на ФОПів – читайте у повній версії тексту, а ось коротко про фізичних осіб:

1. На відміну від попередніх обмежень, нинішні поширюватимуться не лише на перекази з картки на картку, але й на перекази за реквізитами IBAN. Нові ліміти будуть залежати від ступеня ризику клієнта та наявності у нього підтверджених джерел доходів.

2. До високоризикових клієнтів банки застосовуватимуть посилені вимоги фінмоніторингу. У разі відсутності у таких осіб підтверджених джерел доходу банки встановлять для них ліміт на перекази у розмірі 50 тис. грн на місяць. Для решти клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, застосовуватимуть інші ліміти: з 1 лютого 2025 року – 150 тис. грн на місяць; з 1 червня 2025 року – 100 тис. грн на місяць.

3. Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку, однак поширюватимуться на перекази за реквізитами IBAN. Розмір ліміту можна збільшити за заявою клієнта, однак лише у разі надання банку документального підтвердження джерел доходів.

4. Ці ліміти не застосовуватимуть до клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів банків, волонтерів та "інших клієнтів з підтвердженими доходами". Для цих осіб розмір обмеження на перекази встановлять у розмірі підтвердженого доходу.

5. Ще одна норма меморандуму – обмеження на кількість рахунків для клієнтів банків, у яких немає документального підтвердження джерел доходів. Кількість таких поточних рахунків в одній валюті та одному банку не може перевищувати трьох. Це обмеження не поширюється на депозитні та кредитні рахунки, а також на рахунки, відкриті в межах державних програм.

6. Для побудови більш ефективної системи управління ризиками банки наголошують на необхідності співпраці з НБУ та державними органами. Зокрема, вони просять надати доступ до офіційної інформації про дохід клієнта та його судові справи через портал "Дія". Також банки планують встановити централізований реєстр сумнівних клієнтів (дропів).

7. Кінцева мета обмежень – протидія так званим дропам. Це особи, які добровільно та за винагороду надають свої банківські рахунки зловмисникам, аби ті "проганяли" через них великі обсяги коштів, ухиляючись від сплати податків. Раніше у Нацбанку оцінювали обсяг всіх операцій дропів у 200 млрд грн на рік.

Уроки Зеленського для Трампа — колонка Павла Казаріна

Коротко переказуємо колонку журналіста та військовослужбовця Павла Казаріна про те, що може чекати на Трампа на його (не) новій посаді:

1. Американський тріумфатор може обіцяти закінчити нашу війну після інавгурації. Статус кандидата в президенти дозволяє йому жити у власному світі, але після вступу на посаду йому не уникнути зустрічі з реальністю. І в цей момент на нього чекатиме безліч несподіванок.

2. Йому належить дізнатися, що США мають інструменти тиску на Україну, але практично жодних – для тиску на Росію. Що будь-які ініціативи з миротворцями для Кремля рівноцінні введенню іноземних військ на територію його суб'єктів федерації. Відколи Москва вписала у свою конституцію Запоріжжя та Херсон, будь-яка ідея заморозки лінії фронту для неї рівноцінна відмові від власних обласних центрів.

3. Дональду Трампу належить виявити, що Москві потрібен не буфер з Україною, а Україна – як буфер. Що американському президентові нема чого запропонувати російському крім власного приниження. Що глава Кремля живе у своїй реальності – і продовжить там залишатися, поки йому вистачає на це ресурсів.

4. У складних явищ немає простих рішень. Український президент це знає, як ніхто. Він обіцяв закінчити війну на Донбасі, але виявилося, що йому до снаги або капітулювати, або продовжувати чинити опір. Тепер його слідами йде тріумфатор американських перегонів – і з січня ми стежитимемо за тим, який вибір зробить він. Обидва президенти спочатку звинувачували в продовженні війни своїх попередників. Але єдина причина вторгнення сидить у Кремлі, й настала черга Дональда Трампа дійти до цього висновку.

5. Грузія не просто програла свою війну в 2008 році. До того ж вона залишилася без гарантій її неповторення. Захід не забезпечив країні безпеку. Не озброював її армію. Не розміщував свої бази. Внаслідок цього страх нового вторгнення почав народжувати в грузинському суспільстві запит на мир. Запит на мир приводив до влади тих, хто обіцяв домовитись. Домовленості з агресором загрожують життям за правилами агресора.

6. Все це може бути і українським сценарієм – якщо наша війна також закінчиться без гарантій її неповторення. А тому в усіх можливих конфігураціях українського майбутнього ключовим є привілей цього майбутнього не боятися. Якщо Україна отримає перший ярус піраміди Маслоу – той, що про безпеку, – то майбутні покоління українців мають шанс на Росію не озиратися.

Як Росія застосовує в Україні тактику подвійних ударів, до яких вдавалась у Сирії?

Росіяни вважають вбивство рятувальників чи поліцейських рівнозначним вбивству військових. Саме тому вони вдаються до тактики подвійних ударів, коли за короткий час після першого удару по цивільній інфраструктурі слідує вторинний. Чому таких ударів стає все більше і як із подібним викликом намагалися впоратися рятувальники в Сирії? Розповідаємо:

1. У 2014-му в Сирії утворилася неурядова організація "Білі шоломи", волонтери якої нерідко були першими рятувальниками, що з'являлись у місцях влучень. За цей час внаслідок воєнних атак, переважно з боку режиму Асада та Росії, загинули 238 волонтерів "Білих шоломів". Причина такої значної кількості – у застосуванні тактики подвійних ударів.

2. Як волонтери навчилися працювати в умовах подвійних ударів? Коли відбувається бомбардування, на місце події прибуває група першого реагування, що складається з 2–4 добре підготовлених рятувальників. Вони використовують пікап або легкий транспортний засіб. Їхні основні завдання – оцінити масштаби руйнувань і надати невідкладну допомогу постраждалим.

3. Одночасно вони підтримують зв'язок із рештою команди через рації, щоб передати інформацію про ситуацію та визначити, які транспортні засоби чи обладнання потрібні. Поки перша група оцінює масштаби робіт, спостерігачі фіксують, чи не чутно поблизу безпілотників чи літаків. І тільки якщо небо чисте, через певний проміжок часу на допомогу постраждалим вирушає друга група рятувальників.

4. За період з лютого 2022 року по 31 серпня 2024 року дослідники з Truth Hounds верифікували 36 випадків подібних ударів в Україні. У ДСНС повідомляють, що за період повномасштабного вторгнення РФ загинуло 99 рятувальників, а орієнтовно 400 було поранено. Зокрема, внаслідок подвійних ударів у 2022 році загинуло 10 рятувальників, у 2023 році – 15, з початку 2024 року – 9.

5. Цього року кількість загиблих менша не тому, що Росія завдає менше подвійних ударів, навпаки – їхня кількість значно збільшилася. Просто почали використовувати інші безпекові протоколи, пояснює Водолага.

6. Збільшення кількості подвійних ударів збігається з призначенням новим командувачем російських ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Росії генерал-лейтенанта Дмитра Кліменка. Його військовий досвід налічує участь у чеченських війнах, він також був командувачем ракетних військ та артилерії в угрупованні "Євфрат", яке діяло в Сирії. Збільшення подвійних ударів також пов'язують зі змінами в Головному ракетно-артилерійському управлінні Міноборони РФ. У січні 2024 року новим начальником був призначений генерал-майор Олексій Волков.

7. Коли йдеться, наприклад, про запуски крилатих ракет "Іскандер-К", то з кінця 2022 року рішення про їх застосування ухвалюється винятково штабом Об'єднаного угруповання російських військ в Україні. Його командувачем є генерал армії РФ Валерій Гєрасімов.

Гарантії НАТО для України: Як Київ змінив позицію у відносинах з Альянсом та чому це сталося?

Як кажуть дипломати, за пару останніх тижнів відбулася "серйозна еволюція". Її мета – підготуватися до президентства Трампа та до майже неуникного тиску Вашингтона на Київ щодо початку переговорів з росіянами. Що відбувалося на засіданні НАТО і як змінюється позиція України? Пояснюємо:

1. У день початку міністерської зустрічі НАТО українське МЗС опублікувало розлогу офіційну заяву, у якійоновлено детальну позицію України щодо вступу до НАТО.

2. Заява МЗС підкреслює, що "єдиною реальною гарантією безпеки та стримувальним фактором для подальшої агресії Росії… є лише повноправне членство України в НАТО". А далі – офіційно фіксує відмову України від усіх інших варіантів безпекових гарантій, що можуть бути запропоновані Києву для убезпечення від російської агресії у майбутньому.

3. Можна припустити, що серед причин цього – доволі слабка безпекова угода, укладена між Україною та США. Цей досвід засвідчив, наскільки невисокою є "стеля" двосторонніх гарантій від цієї ядерної держави.

4. Від початку не було сумніву в тому, що офіційна заява про нову переговорну позицію України не була самодіяльністю МЗС. Зеленський днями особисто підтвердив, що зараз відбуваються зміни у позиції України.

5. Президент, який до того послідовно заперечував будь-яку можливість "часткового вступу" до НАТО, несподівано змінив позицію і двічі протягом тижня зробив заяви про те, що такий варіант є прийнятним: Україна може вступити в НАТО без дії статті 5 на всій території.

6. Ключова умова, за його словами, – те, що запрошення до вступу має бути надано для всієї території України і лише застосування правила про колективну самооборону Альянсу може бути обмежене тими територіями, що перебувають під контролем влади.

7. Утім, для НАТО і його членів обговорення формату членства України не має сенсу зараз, напередодні зміни влади у США. Київ також чудово усвідомлює, що запрошення саме зараз – це недосяжна мета. А нинішні заяви були спрямовані радше на те, щоби позначити: Україна не змінює стратегічну мету. Натомість зараз Україна сконцентрувалася на практичних військових питаннях – як того і чекали партнери.

Взяти тисячу і задонатити: як спрямувати "тисячу Зеленського" на допомогу ЗСУ?

Як отримати тисячу гривень "від Зеленського" та спрямувати її на підтримку армії? Коротко пояснюємо:

1. Чи безпечно користуватися "тисячею"? Для того, щоб отримати "тисячу Зеленського" достатньо просто відкрити картку "Національний кешбек". Тобто, переходити на другий етап та надавати державі доступ до інформації про розрахунки не обов’язково.

2. На що можна витратити "тисячу Зеленського", якщо заявку подавали в "Дії"? За отримані кошти можна оплатити комуналку, мобільний зв’язок, інтернет, придбати ліки, квитки, книги, розрахуватись в кіно, кав'ярнях та ресторанах, а також задонатити на ЗСУ.

3. На що можна витратити, якщо отримали тисячу через "Укрпошту"? У такому випадку кошти витратити можна буде лише у межах послуг поштового оператора. Наприклад, придбати українські товари, які продаються у відділеннях "Укрпошти" або замовити ліки. Також можна оплатити комунальні послуги та зробити благодійний внесок. Задонатити державну допомогу можна у міських відділеннях, натомість у селах, де "немає онлайну" така можливість не передбачена. Спрямувати кошти можна на спільний фонд "Укрпошти" з Київською школою економіки. Звідки донати потрапляють до ЗСУ, ГУР, притулків для тварин тощо.

4. Скільки часу надається на використання коштів? Ті, хто отримають гроші через "Дію", зможуть витратити їх до 31 грудня 2025 року, а ті, хто через "Укрпошту" – до березня 2025 року.

5. Як задонатити "тисячу Зеленського"? Залежно від банку, зробити це можна у кілька способів. Наприклад, у застосунку "Привату" потрібно дотриматись таких кроків: Сервіси > Платежі > Допомога армії > Обрати фонд, куди направити донат. Для користувачів monobank кроки наступні: Витратити кошти > Благодійність. Банк автоматично підтягне популярні збори від різних благодійних фондів. Знайти фонд для донату можна і за пошуком.

6. Як ще можна підтримати армію? Крім цього, на отриману тисячу можна придбати військові облігації. Номінальна вартість однієї державної облігації в гривні становить саме 1000 грн. Придбати військові облігації можна у "Дії". Для цього потрібно обрати тип облігацій за назвою українських міст чи територій, вибрати банк чи брокера, у якого хочете купити облігації, вказати свої контактні дані, вибрати картку, на яку згодом прийдуть виплати, та оплатити облігації.

Що нам розповів Андрій Хливнюк?

На його піснях виросло не одне покоління як українців, так і росіян. Зараз ці фанати опинились по різні боки фронту. Хтось встав пліч-о-пліч з улюбленим співаком боронити країну. А хтось взяв до рук зброю і перетворився на ворога, від якого і доводиться захищатись. Інтервʼю з фронтменом гурту "Бумбокc" можна дивитися,читати, а ось – короткий переказ нашої розмови:

Про росіян, які йдуть воювати: Мені шкода їх. Я зневажаю їх. Вони не зрозуміли ні чорта. Ці люди приходять вбивати вас за гроші, а не за те, які ви – хороші чи погані. Їм байдуже, хто ви – українці, чехи, росіяни… Їм по цимбалах. Те, що у них є якась умовна надмета – "Великая Россия", – це нічого не значить, тому що вони тієї величі не сподіваються отримати. Вони хочуть просто отримати частину вашої власності: хтось – ваше тіло, хтось – вашу хату, хтось – ваші гроші, землю, владу… Ця війна про те, що для значної кількості варварів автомат Калашникова став соціальним ліфтом. Війна добра і зла. Не тільки екзистенційна.

Про "хороших росіян": Допоки так звані "хороші росіяни" не зрозуміють, у чому суть цієї боротьби, що це – не "війна Путіна проти України", як вони стверджують, нам з ними немає про що говорити. 

Про бойові завдання: Я не пишаюся знищеннями цими. Мені це не приносить задоволення. Я можу робити цю роботу, але я від неї не кайфую. Якщо мені вдається знищити техніку, знищити засоби, якщо наш ворог зупинився без зброї і був змушений піти, мене це максимально влаштовує. Якщо мені вдається знищити якихось затятих катів, які їдуть сюди за гроші – СОБРівців чи ФСБешників, – я тішуся, але не настільки, як інші бійці, які можуть стрибати аж до неба. Я їх розумію, я їм дуже-дуже за це вдячний, але я не можу ще себе перебороти – мене це не радує. Мені це не в кайф. 

Про опанування військової справи: Я навчився це робити, непогано виходить, все добре, але хотілося б не займатися цим. Не складно. Немає нічого складного. Складно форсувати Дніпро і бути на Кринках під концентрованими ворожими обстрілами. От там складно. Чого ви чекаєте, друзі призовного віку, хлопці, чоловіки? Вчіться чомусь. Треба вчитися зараз. Не чекайте повістку. Навчіться тому, що врятує потім вам життя, що збільшить ваші шанси.

Про те, як закінчиться війна: Ця боротьба триває, і ніякий Байден, ніякий інший президент іншої країни її не завершить. Швидше за все, нам з вами доведеться завершувати це самим. Дуже хотілося б, щоб відбулися якісь переговори і нам повернули всю нашу землю, але ні, так не буде. Тільки сила зупинить цю орду. На жаль. Дадуть нам на це зброї – супер. Не дадуть – доведеться самотужки це робити.

Про ставлення до військових: Людина на нулі – найважливіша на сьогоднішній день людина в державі. Не повинно існувати більш впливових людей, ніж людина на нулі. Не може бути в бюджетників більших зарплат, ніж у воїна, у бійця, який тримає позиції. Не може бути щось в тилу, чого немає на фронті. Так не повинно бути. Це – ненормально. Це нас може привести до катастрофи. 

Про життя в тилу: Боляче заїжджати в тил і бачити люксові автівки 2024 року випуску. Боляче. На клуби мені байдуже. Я розумію, що людям потрібно відпочивати. Хочеться повертатися в живі міста. Це – нормально. Але якісь моменти дуже дратують. Наприклад, запитання: "Ну, що там? Коли це все скінчиться вже?". Долучіться, і скінчиться швидше! Все дуже просто.

Що може передбачати "мирний план" Кіта Келлога, новопризначеногоспецпредставника Трампа щодо України?

80-річний генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог обіцяє "забезпечити мир через силу". Технічні моменти майбутнього спецпосланника наразі незрозумілі. Але з відкритих джерел вже можна зробити деякі висновки про його бачення "мирного плану" для Трампа. Отже, якщо коротко:

1. Після завершення роботи в адміністрації Трампа за його першого президентського терміну, Келлог долучився до протрампівського мозкового центру America First Policy Institute, де став співголовою Центру нацбезпеки. America First Policy Institute у квітні 2024 року опублікував звіт, де пропонувалося бачення повномасштабного російського вторгнення в Україну саме з (теоретичних) позицій майбутньої адміністрації Трампа. Сам Келлог наголошував, що це не ідеї самого Трампа, а лише можливе їхнє бачення.

2. Звіт зводиться до кількох тез. По-перше, адміністрація Байдена провалилася, не змігши запобігти війні в Україні. По-друге, коли вторгнення вже почалося, українські сили не отримали достатньо зброї, що в очах авторів звіту є доказом бажання адміністрації Байдена вести "проксі-війну" з Росією. По-третє, адміністрація Байдена вчинила помилку, не посприявши мирним переговорам між Києвом і Москвою, коли була така можливість – приміром, наприкінці 2022 року.

3. Свою пропозицію "мирного плану" в Україні Кіт Келлог виклав разом із колегою в America First Policy Institute Фредом Фляйцом. Її суть така: США за президентства Трампа офіційно почнуть політику мирних переговорів між Україною та Росією, а щоб змусити обидві сторони брати в них участь, застосують важелі впливу. Для України це – призупинення постачання військової допомоги, а для Росії, навпаки, – посилення військової підтримки Києва.

4. "Пряником" натомість виступає зобовʼязання подальшої допомоги Україні зброєю під час або після укладання угоди та оподаткування прибутків від російських енергоносіїв, що піде на відбудову країни. Росії натомість пропонують часткове зняття санкцій.

5. "План" Келлога-Фляйца не передбачає відмови України від територій. Натомість від Києва очікують визнання, що ці території не повертатимуть військовим шляхом. Тож відновити українську територіальну цілісність вдасться лише через деякий час – можливо, в дипломатичний спосіб та після смерті Путіна.

6. Членства в НАТО Україні також не варто очікувати найближчим часом, але натомість союзники можуть запропонувати їй дієві "гарантії безпеки", йдеться в "мирному плані".

7. Келлог послідовно наголошує, що США не збираються відмовлятись від підтримки України та не виправдовують повномасштабного вторгнення. І каже: ситуація могла б скластися зовсім інакше, якби на початку Захід і адміністрація Байдена зокрема були б рішучіші. На думку майбутнього спецпосланника, дієвість майбутніх переговорів забезпечить те, що Трамп готовий говорити "з обома сторонами".

Що змінили погрози "ядерною війною"? Пояснюємо, як Захід сприймає путінський шантаж

Російський удар по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою став ключовим етапом ескалації. Військовий ефект від цього удару – доволі сумнівний. Тож очевидне завдання РФ інше – підняти ставки в ядерному шантажі Заходу. Чи є реальним застосування ядерної зброї та що про це думають партнери? Відповідає Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма":

1. Що стоїть за російською ядерною ескалацією? Ядерна зброя завжди була в першу чергу фактором стримування. Пасивного стримування лише завдяки тому, що ядерна зброя існує, що вона наявна. Але РФ занадто часто посилалася на "ядерку", і тепер вони були змушені щоразу додавати щось нове. Зараз ми досягли нового етапу ескалації. Утім, дуже важливо зрозуміти, що це – ескалація саме ефекту стримування ядерною зброєю, а не демонстрація того, що Росія дійсно готова до її використання.

2. Чи вірить Захід, що Росія може перейти до використання ядерної зброї? Запитання про те, чи готовий Путін справді натиснути "червону кнопку", для Заходу дійсно відкрите. Цей страх є навіть у тих країнах, що мають власну ядерну зброю – а отже, мають розвіддані про стан справ з ядерною зброєю в Росії. Це створює замкнене коло. Адже Путін буде використовувати ядерні погрози так довго, як Захід буде у них вірити.

3. Чи означає обстріл Дніпра "Орєшніком", що Путін готується до застосування ядерної зброї? Навряд. Це скоріше говорить про його невпевненість у ефективності попереднього шантажу на тлі дозволу Україні бити західними ракетами по території РФ. "Орєшнік" – це свого роду Франкенштейн російського ВПК, який Росія може виготовити лише у кількості кілька одиниць. Відповідно, хоч це і серйозний удар – але не зміна стратегії Росії. Це демонстрація на кшталт "у мене ще є туз в рукаві, я ще готовий до ескалації". І це – часткове підтвердження, що до переговорів Путін не готовий. Точніше, готовий лише на умовах, коли Україна здається.  

4.Чи готовий ЄС замінити США у питаннях війни проти України? Головні проблеми – у технічних питаннях. Європейці (окрім, можливо, двох-трьох країн) вже передали те вільне озброєння, що було на складах, і подальші постачання обмежені потужністю виробництва. А у США все ще є багато чого на складах. І саме тому ми і надалі настільки залежні від США. Бо їхні обсяги буде неможливо перекрити жодними домовленостями з іншими країнами.

Як в Офісі президента готуються до приходу Трампа до влади?

Зовні президент Зеленський і його команда продовжують демонструвати, що ситуація на дипломатичному фронті "складна, але контрольована". Але за лаштунками іде підготовка до вирішальних битв за контури майбутнього світопорядку. Як Україні не опинитись за бортом ухвалення ключових рішень та хто і як з Банкової намагається достукатись до Трампа? Розповідаємо:

1. Трамп як обраний президент зараз отримав доступ до секретної документації, і поступово знайомиться з файлами розвідки, аналітикою, розкладами, оборонкою і так далі. "Вся ця інформація дуже змінює погляд на реальний стан справ. Тому якщо якийсь план щодо України і був, то його зараз муситимуть міняти під реальність", – розповідає один із українських політиків із контактами в штабі Трампа.

2. Інший співрозмовник УП з близької команди Зеленського переконує, що насправді нова американська команда зараз чекає від України якогось "реалістичного" сценарію закінчення війни. "Зараз Україні немає сенсу тиснути на Трампа, бо у нього немає рішення. І що сильніше ми будемо тиснути, то швидше можемо нарватись на таке рішення, яке нам взагалі не сподобається", – резюмує один із дипломатів, залучених в американський трек.

3. Українське посольство, МЗС і ОП намагаються працювати з Конгресом, налагоджувати контакти із транзитною командою Трампа, шукати виходи на прямі комунікації тощо. Але левова частка роботи не підсвічується медійно. Так само поїздка Андрія Єрмака в Штати, про яку, зокрема, йшлося під час розмови президентів, досі ніде публічно не анонсувалась.

4. Після останнього візиту Зеленського до США і демаршу спікера Палати представників Джонсона на адресу посла України Оксани Маркарової є напруга між українським посольством і офісом спікера. Після перемоги Трампа на виборах на Банковій усе ж почали обговорювати можливість заміни Маркарової. Якщо до цього дійде, то у Зеленського розглядають кілька кандидатів, зокрема заступника Єрмака Ігоря Жовкву та чинного посла у Бразилії Андрія Мельника.

5. Крім посольського треку, Офіс шукає прямих робочих комунікацій із командою Трампа. Хоча від оточення майбутнього президента США надходять часто взаємозаперечні сигнали. Одні кажуть, що Трамп досі не пробачив, що Зе і Єрмак не вписались на повну силу за нього в 2020-му під час імпічменту, і він програв вибори. Інші передають, що ніякої підтримки не буде, а сам Трамп під час дзвінка каже, що він Україну не кине.

6. Офіс зумів налагодити певну комунікацію із колишнім послом США у Німеччині та керівником розвідки Річардом Гренеллом. Саме Гренелла, за даними західних ЗМІ, Трамп бачить на посаді спецпредставника США з питань російсько-української війни. І саме з ним зараз налагоджує контакти глава ОП Андрій Єрмак.

7. "Якщо поговорити з американцями, то поки що висновок такий: починаємо з чистої сторінки. Наша головна задача зараз нікуди не вляпатись і не тиснути надміру. Бо там біля Трампа дуже багато людей, які, скажемо так, не наші друзі. Того зараз треба пройти зиму і дочекатись інавгурації, а тоді уже предметно говорити", – переконує один зі співрозмовників УП в політичній верхівці України.

Чому Зеленський відкладає підвищення податків?

Президент вдає, що не помічає дефіциту держбюджету: понад 40 днів на підпис президента чекає законопроєкт про підвищення податків для більшості українців. Якщо цього не зробити, країна ризикує скоротити частину оборонних видатків. Чому ж Зеленський відкладає підписання, і про що у ньому йдеться? Пояснюємо:

1. До фінального пакету податкових змін, за які Рада проголосувала 10 жовтня, включили підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включаючи учасників "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% – з дати набуття чинності законом. Виняток – військовослужбовці (залишиться 1,5%). Крім того, з 1 січня 2025 року збільшується військовий збір з інших доходів громадян (крім зарплат) з 1,5% до 5%.

2. Запровадження військового збору в розмірі 10% від мінімальної зарплати (наразі – 800 грн) відбудеться для ФОПів другої та четвертої груп, 1% від доходу – для ФОПів третьої групи. Планується також підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків з 25% до 50%. Оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, то новий податок запроваджується ретроспективно ("заднім числом"). Відбудеться також підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року.

3. Нові податкові правила мали запрацювати з 1 жовтня і принести до кінця 2024 року в бюджет 30 млрд грн для фінансування війни. Саме тому урядовці наполягали на скороченні процедур розгляду проєкту та його якнайшвидшому підписанні.

4. Протягом підготовки податкових змін президент усіляко від них відмежовувався. Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів. Затягування підписання закону співрозмовники ЕП пояснюють небажанням ухвалювати непопулярні рішення.

5. У ході розгляду змін надходження від них до бюджету 2024 року скорочувалися. Перша пропозиція Мінфіну передбачала додатковий 141 млрд грн, згодом сума впала до 57 млрд грн, а фінальний варіант мав принести лише 30 млрд грн. Проте навіть їх держава зібрала б лише в разі набуття чинності законом 1 жовтня. Затягування підписання закону про підвищення податків уже коштує бюджету близько 20 млрд грн неотриманих доходів, адже оновлені податки зможуть діяти лише протягом одного місяця року, якщо президент підпише закон.

Що нам розповів Валерій Залужний?

"Ласкаво просимо – Третя світова почалася", – впевнено озвучує те, що всі боялися сказати вголос колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Наші Роман Романюк та Роман Кравець записали першу за час великого вторгнення розлогу розмову Залужного з українськими ЗМІ. Подивитися її можна тут, послухати – ось тут, а ось дуже коротко:

Про ситуацію на фронті: Росіяни на сьогоднішній день не готові робити глибокі вкиди для того, щоб розширяти свій фронт, що потребуватиме величезних ресурсів, яких у росіян вже також немає. Тому саме ведення комбінованих дій, направлених на "ізмор", і призводить до того, що ми бачимо на полі бою, і того, що відбувається із мобілізацією, до ставлення громадян до ведення цієї війни. Це комплексний захід, який вписується в стратегію "ізмору" абсолютно. Можемо побачити, що майже всі елементи цієї стратегії виконуються.

Про (не)готовність Заходу: Кількість повітряних цілей зростає, а кількість засобів боротьби обмежена і надто дорога. Навіть по цьому показнику я вважаю, що ні Британія, ні країни Європи не будуть готовими. Незважаючи на те, що там є достатня кількість літаків F-16, але за 2–3 місяці можна повністю розрядити систему ППО. Чи займаються вони альтернативними заходами і засобами для того, щоб навчитися боротися з повітряними цілями – сказати важко. Ймовірніше за все, що ні.

Про те, чи готова Європа відбиватися на полі бою: Давайте подивимося на передній край. У жовтні і у вересні передній край отримав приблизно 4,5 тисячі керованих авіаційних бомб. Чи сьогодні в європейській країні або в тій же самій Британії є хоча б 5 тисяч ракет до систем "Patriot", щоби збити керовані авіаційні бомби? Я щось сумніваюся. Бо вони дуже дорогі і, як наслідок, їх неможливо мати дуже багато, тому що виробляти їх проблемно. 
Тому по цій військовій складовій можна сказати, що, мабуть, вони не готові.

Про інформаційні операції росіян в Європі: Є ще когнітивна сфера, вплив якої ми дуже сильно відчуваємо. Європа знаходиться в теплому середовищі і не хоче його зараз залишати. Тому, на мою особисту думку, якщо вони готові до такої війни в умовах "ізмору", то, мабуть, із дуже великими обмеженнями.

Про штучний інтелект: За моїми підрахунками, десь у 2027-му році нинішній розвиток технології ШІ зупиниться. Скажімо так, буде зрозуміло нові обриси танка, нові обриси ракет тощо, які в найближчі 100 років будуть просто видозмінюватися, ставатимуть більш точні, дешевші і так далі. У 2027-му році цей технологічний ривок завершиться, і тоді сторони зможуть накопичувати нову зброю як для нападу, так і для захисту. Зброя ця буде абсолютно безпощадна. І тоді для світу прийде нова загроза: чи йти із новою зброєю у великий наступ, чи, і це швидше за все, людству більш підійде стратегія "ізмору", яка дозволить отак дистанційно знищувати цілі нації, вбиваючи економіку, залякуючи людей, спонукаючи їх до здачі.

Про початок Третьої світової: В 2024 році ми можемо абсолютно точно вважати, що розпочалася Третя світова війна. Тому що в 2024 році перед Україною вже стоїть не Росія. Перед Україною стоять солдати з Північної Кореї. Вже в Україні абсолютно відкрито, нічого не соромлячись, вбивають цивільних людей іранські "Шахеди". Вже в Україну летять ракети саме північнокорейського виробництва, і вони про це відкрито заявляють. В Україні підриваються китайські снаряди, в ракетах російських застосовуються китайські деталі. Вибачте мені, але я думаю, що більшість військових зі мною погодяться. Я вас "вітаю" – те, чого ми так довго очікували, вже почалось. 

Що нам розповів Андрій Білецький?

Ми поговорили з командиром одного з топових бойових підрозділів в Україні, Третьої штурмової бригади, Андрієм Білецьким. Дуже рекомендуємо подивитися або прочитати це інтервʼю повністю, а ось декілька ключових тез:

Про ситуацію на фронті: Справді, зараз найскладніша ситуація за майже три роки війни. В деякій мірі я б її вважав навіть складнішою, ніж весна 2022 року. Причин багато: нестача особового складу, недостатній рівень підготовки.

Про те, як зима вплине на росіян: Радикально не вплине. Несприятливі погодні умови зменшують можливості операцій з використанням техніки. Що стосується піхотинця, так само, як вони діють малими групами і без жалю до свого піхотинця, діятимуть і далі. Їхні задачі – це неглибокі прориви, а не марші на 50 км. Вилізти з ями і зайняти нашу яму за 250–300 метрів, ну ок, кілометр. Він дійде по снігу, дощу, багнюці.

Про те, як зима вплине на нас: Для нас вплив зимової погоди може бути більш негативним. Зараз основний наш засіб ураження – дрони. Застосування дронів залежить від вітру, прозорості повітря: туман – не туман, дощ – не дощ, сніг – не сніг. Тому у нас може ускладнитися оборона через те, що основний наш засіб ураження знизить свою ефективність.

Про Запорізький напрямок: Схоже, що противник буде пробувати наступати. Наступ біля Великої Новосілки допомагає ворогу закінчити першочергову операцію – окупацію Курахового. Запорізька область – надзвичайно небезпечний напрямок. Місцевість там рівнинна, великих населених пунктів майже немає. І наші, скажімо так, всі комунікації витягнуті із заходу на схід. Їх можна перерізати. Це для нас може бути справді значимою проблемою для всього Донбасу.

Про військових з КНДР: Я вважаю, що навіть якщо їх залучать 50 тисяч, це радикально не змінить ситуацію на полі бою. Північна Корея – не надто сучасна технологічно країна. Я не думаю, що вони зможуть воювати в сучасних реаліях. Канєшно, для нас всіх це Terra incognita, але й не думаю, що у людей з ГУЛАГу надзвичайно висока мотивація. Гроші? Я не вважаю, що зарплати можуть мотивувати когось умирати.

Про те, як вирішити проблему нестачі людей в армії: Ті люди, які в армію попадають, мають бути навчені в рази краще, ніж вони навчені зараз. Тоді в СЗЧ піде набагато менше, менше загине або буде поранено, а втрати противника зростатимуть. Тоді наступного місяця ваша критична нестача буде трохи меншою, а потім ще меншою. Ви почнете нарощувати, а не зменшуватися безкінечно.

Війна, борги та популізм Зеленського. На що витрачатимуть бюджет 2025 року?

Верховна Рада остаточно ухвалила закон про державний бюджет на 2025 рік. Без сюрпризів не обійшлося. Як приємних, так і не дуже. За яким бюджетом житиме країна у 2025 році та чи існують ризики його виконання? Розповідаємо:

1. Більша частина видатків піде на безпеку та оборону – 2,2 трлн грн або понад чверть прогнозного ВВП. Цікаво, що частину озброєння купуватимуть не за внутрішні кошти, а за кошти партнерів. Велика Британія надасть для цих цілей близько 2,26 млрд фунтів стерлінгів або 90 млрд грн. Це британська частина фінансування в межах кредиту під заставу заморожених російських активів на загальну суму $50 млрд.

2. У 2025 році соціальні програми коштуватимуть державі близько 420 млрд грн – на 50 млрд грн менше порівняно з 2024 роком. Передусім "поріжуть" дотацію Пенсійному фонду, коштом якої виплачують "спецпенсії" – частину таких виплат ПФ почне фінансувати власними силами.

3. Серед інших важливих змін до видатків бюджету – скасування Дорожнього фонду, який наповнювався з податків на пальне та автомобілі. Це дозволить направити 39,3 млрд грн акцизів на військові потреби, а фінансування доріг здійснюватиметься безпосередньо урядовими рішеннями.

4. Ще одна новинка – фінансування інвестиційних проєктів, на які виділять 18,7 млрд грн. Більшість з них – у сфері освіти. 3 млрд грн планують витратити на компенсації за знищене житло, 827,9 млн грн – на функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації, 150 млн грн – на підтримку українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну. На 18 млрд грн зростуть видатки на освіту (до 198,9 млрд грн) та на 12 млрд грн – на охорону здоров'я (до 217 млрд грн).

5. Уряд знайшов близько 10 млрд грн на виплату "тисячі Зеленського". Цю суму візьмуть із залишків коштів на рахунку Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Ще з приємних сюрпризів – доплати вчителям. На них у 2025 році заклали майже 12 млрд грн. Очікується, що з 1 січня кожному вчителю щомісяця доплачуватимуть по 1 300 грн, а з 1 вересня – до 2 600 грн.

6. Вищих зарплат не побачать бюджетники, адже у 2025 році держава не підвищуватиме мінімальну зарплату, від якої залежать їх оклади. Не зміниться й більшість соцвиплат та допомог, прив'язаних до розміру прожиткового мінімуму.

7. Інший неприємний сюрприз стосується пенсіонерів-переселенців. З їхніх банківських рахунків держава планує вилучити невикористані кошти, якщо такі особи не користувалися своїми пенсійними рахунками понад рік. Загалом ідеться про 11,3 млрд грн, які спрямують до Пенсійного фонду. Обмежити планують і "привілейовані" пенсії, які виплачуються окремим категоріям громадян.

Як зміниться система бронювання працівників?

Призупинене наприкінці жовтня бронювання працівників відновлюється, але вже за новими правилами. Якими саме? Пояснюємо:

1. Відтепер критерії критичності підприємства для тієї чи іншої територіальної громади або галузі економіки відповідні органи місцевого самоврядування або міністерства повинні будуть погоджувати з Мінекономіки та Міноборони.

2. Якщо раніше для визнання критичним середня зарплата на підприємстві мала становити не менше середньої у відповідному регіоні у четвертому кварталі 2021 року, то зараз вона має бути не меншою за 2,5 мінімальної зарплати, тобто 20 тис. грн. Щоправда, ця вимога стосується лише приватного бізнесу. Для державних та комунальних підприємств зарплатний критерій не змінився.

3. Важливий момент. Зарплатний критерій – не просто умова визнання підприємства критичним. В оновленій постанові уряд заборонив бронювати тих військовозобов'язаних, зарплата яких менше за 2,5 мінімальної зарплати (20 тис. грн). Все це частково відображає пропозиції щодо запровадження так званого економічного бронювання, від запровадження якого уряд наразі відмовився.

4. Держава моніторитиме розмір зарплати заброньованих на щомісячній основі. Щомісячне звітування підприємства зі сплати ПДФО прописане у законопроєкті про історичне підвищення податків, який Рада проголосувала 10 жовтня. Раніше депутати казали, що ця норма необхідна для запровадження економічного бронювання, проте від останнього вирішили відмовитися.

5. Нові правила визначення критичності підприємств запрацюють з 1 грудня 2024 року. З цього моменту всі критично важливі підприємства повинні будуть знову підтвердити свій статус, але вже відповідно до нових критеріїв. На практиці це означає, що працівники залишатимуться заброньованими до кінця лютого наступного року. Проте якщо підприємство не зможе підтвердити свою критичність за новими правилами, то і працівники втратять бронювання вже з 1 березня 2025 року.

Що насправді сталося в Кринках? Нерозказана історія висадки морпіхів на лівому березі Дніпра

Ми вирішили розповісти про цю операцію з трьох причин. По-перше, щоб привернути увагу до цієї непростої, замовчуваної теми. По-друге, щоб підкреслити складність умов, за яких цю операцію було проведено. А також відважність тих, хто її виконував, і особливо тих, хто загинув під час її реалізації. По-третє, щоб люди, відповідальні за наступні військові операції, не повторювали помилок, яких припустилися на Херсонщині. Щиро вважаємо, що цей текст є обовʼязковим до прочитання, а ось дуже і дуже коротко:

1. Співрозмовники в командуванні 36-ої бригади та оборонному комітеті Верховної Ради розповідають: задачею максимум операції в Кринках був вихід на Крим, ген до перекопського перешийку. Більш приземлено й зрозуміло виглядала друга задача, яку ставили перед операцією – розширити херсонський фронт і відтягнути на нього сили противника із Запорізького напрямку та Донеччини.

2. Командування давало трьом бригадам морпіхів 3–4 дні на те, щоб захопити широчезну 30-кілометрову смугу суходолу – приблизно від Антонівського залізничного мосту до Кринок – та просунутися до траси М-14. Просування до траси – це ще 5–7 км углиб окупованого берега. За мірками військових – величезна відстань.

3. Операція з висадки на лівому березі почалася приблизно 10–16 жовтня 2023 року. І в перші дні, за рахунок ефекту несподіванки й відносно слабкого противника, все було добре. 36-та перейшла Антонівський залізничний міст і зайняла село Пойма. 38-ма – захопила частину сонячних панелей, 35-та – почала чіплятися за Кринки.

4. Втім, практично одразу проти морпіхів зіграла найслабша сторона операції – її планування. Першою від цього постраждала 36-та бригада. Її штурмовики, що успішно рухалися вздовж залізничного мосту, залишилися без можливості підвезти БК, провізію та, що найболючіше, без укриттів. Приліт "Іскандерів" по скупченню бійців 36-ої бригади біля залізничного мосту був першою великою втратою Корпусу морської піхоти в цій операції.

5. Щоб потрапити в Кринки, морпіхам треба було перепливти широчезний Дніпро, вийти на островах, пройти по них пару кілометрів пішки, іноді зачекати в норах і перепливти ще річки Конку / Кринку. Загалом дорога від одного берега до іншого могла займати від кількох годин до доби. При цьому на островах неможливо було вкопатися.

6. Приблизно з грудня 2023-го, після розмінування дрібних річок, маршрут займав значно менше часу – 40–50 хвилин. Але залишався величезний брак човнів і РЕБів на них. Серед найтрагічніших історій – як довелося повертатися на правий берег на автомобільних шинах, оскільки човнів не було, як люди змушені були пити воду з Дніпра через відсутність логістики, як поранені зважувалися на самогубство через відсутність евакуації.

7. Співрозмовник, дотичний до морської піхоти та підготовки цієї операції, у розмові з УП запевняв, що союзники були готові забезпечити морську піхоту всім – від човнів до жилетів. Втім, вище військове командування, яке буцімто отримало перелік всього необхідного від морпіхів наприкінці весни 2023-го, не передало ці списки партнерам.

8. Генштаб на запитання УП про те, хто мав відповідати за забезпечення операції, відповів, що це "становить держтаємницю". Двоє не пов'язаних між собою героїв цього тексту в розмові з УП згадували непрості стосунки між Неїжпапою та Содолем. Влітку розслідувачі "Слідство інфо" з посиланням на поліцію повідомили, що в Кринках з жовтня 2023-го по червень 2024-го зникло безвісти 788 українських військових. УП відомо, що втрати загиблими й пораненими в одній із бригад морської піхоти за час операції склали приблизно 700 осіб.

Що у Німеччині думають про спроби Шольца відновити діалог з Путіним?

Для українців результативність "телефонної дипломатії" Шольца очевидна. Ми вже побачили її у ніч на неділю, коли Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну, і продовжуємо бачити кожного дня на світлинах з наслідками обстрілів українських міст. А от що про це думають у самій Німеччині? Зʼясовуємо тут:

1. За даними Bild, деталі розмови були погоджені, зокрема, 18 жовтня, коли Байден, Стармер і Макрон відвідали Берлін. А от позиція України вже не мала вирішального значення. Про свої наміри зателефонувати Путіну канцлер поінформував Зеленського. Київ, за даними джерел, заперечив проти цього – але не запобіг втіленню планів.

2. В офісі Шольца не було жодних ілюзій щодо Путіна, і там не чекали жодного прориву після розмови. Одним з мотивів канцлера, пише Spiegel, нібито було бажання розповісти Путіну правду про реальну ситуацію на війні й те, як критично сприймають Росію в світі. Шольц чомусь переконаний, що Путін отримує від оточення викривлену картину про війну.

3. Ще одна причина – Шольц також хотів запевнити Путіна, щозахідна військова допомога Україні не вичерпається, а майбутнє України не вирішуватиметься одноосібно Трампом, і що Європа має бути залучена до можливих мирних переговорів. Утім, згодом Шольц визнав: Путін свої погляди на війну не змінив.

4. Показово, що сумніви у доцільності переговорів з Путіним публічно висловили навіть призначені урядом німецькі посли. Глава німецької дипмісії у Києві Мартін Єгер зазначив, що Росія не хоче переговорів, а обирає ескалацію. Не вважає доцільним час для переговорів і посол Німеччини в Москві Ламбсдорф: "Росія бомбардує Україну щодня, і тому ми, на жаль, ще не на тому етапі, коли можемо обговорювати припинення вогню".

5. Незалежні оглядачі пояснюють дії Шольца внутрішньою політикою. Адже 23 лютого у Німеччині пройдуть дострокові вибори, і СДПН Шольца іде до провалу на них. До того ж усе більше соціал-демократів відкидають кандидатуру Шольца на пост канцлера. Переговори про припинення війни можуть видаватися інструментом, здатним зміцнити позиції Шольца перед виборами.

6. Не можна виключати, що у підсумку це наблизить передачу ракет Taurus ЗСУ – попри прагнення Шольца цьому запобігти. Лідер фракції вільних демократів Крістіан Дюрр допустив можливість винесення цього питання на голосування в Бундестазі. За умови підтримки ХДС/ХСС та "Зелених" така ініціатива цілком могла б отримати схвалення у Бундестазі вже зараз, особливо на тлі останнього рішення США дозволити Україні удари далекобійною зброєю вглиб Росії.

Месенджери як зброя. Як злочинці використовують Telegram та інші платформи?

"Економічна правда" провела аналіз Реєстру судових рішень, щоб дослідити, як месенджери перетворюються на знаряддя злочину, і які види криміналу найбільш поширені на популярних платформах. Отже, якщо коротко:

1. З початку 2021 року по жовтень 2024 року в реєстрі судових рішень міститься інформація про 13,2 тис. вироків, у яких згадується принаймні один із семи найпопулярніших месенджерів. Після початку великої війни кількість вироків, у яких звичайний месенджер кваліфікується як знаряддя злочину, суттєво зросла: якщо до 2022 року щомісяця суди виносили в середньому 100 таких рішень, то після вторгнення росіян їх стало вп'ятеро більше.

2. Найбільш поширеним протиправним діянням, у якому використовуються месенджери, є торгівля та зберігання наркотиків – на ці статті Кримінального Кодексу припадали 44% вироків, пов'язаних з використанням месенджерів. З 2022 року месенджери масово використовують для виготовлення фальшивих документів. На ст. 358 КК припадають 16% справ, де згадуються месенджери.

3. У провідну десятку статей КК, за якими у вироках згадуються месенджери, також потрапили: посягання на територіальну цілісність (ст. 110), держзрада (ст. 111), шпигунство (ст. 114), незаконне переправлення через кордон (ст. 332). Через месенджери зрадники отримують інструкції від кураторів з РФ. Багато справ мають схожу фабулу: "У серпні-вересні підозрювані, шукаючи підробіток, отримали повідомлення в Telegram з пропозицією за 1 тис. дол. спалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ чи інших військових формувань".

4. На Telegram припадають 53-55% від усіх згадок у вироках за злочини 2023-2024 років. Це суттєво менше, ніж можна було очікувати, і менше, ніж частка користування цим месенджером населенням. Кримінальна статистика, імовірно, відображає той факт, що Telegram відмовлявся співпрацювати з правоохоронцями не тільки в Україні, а і в решті цивілізованих країн. Найчастіше злочинці використовують його дітище для торгівлі та зберігання наркотиків: 59% справ, де фігурує цей месенджер, стосуються цієї категорії.

5. Інші платформи теж мають свої специфічні ролі. Наприклад, Viber частіше використовують для підробки документів (32% вироків), зокрема довідок про непридатність до служби або дозволів на виїзд, WhatsApp чи Signal – для координації груп осіб, які намагаються незаконно перетнути кордон. TikTok частіше фігурує в судових рішеннях, пов'язаних з поширенням інформації про пересування українських військових або публікацією відео на підтримку країни-агресора.

Що Байден може змінити наостанок своєї каденції?

У Джо Байдена залишилося трохи більше ніж два місяці, щоб укріпити основні постулати демократичного світу. Чи вдасться йому такий "фінішний ривок" чи ні, ми зрозуміємо лише згодом. Але спробуємо проаналізувати, що від нього чекають протягом останніх тижнів у Білому домі:

1. Одним із пріоритетів адміністрації Байдена є намагання надіслати останній пакет військової допомоги розміром $6 млрд до України. Проте рішення можна приймати, а от терміни поставки зброї, як правило, займають декілька місяців, що означає, що навіть якщо рішення буде прийняте, новий президент зможе його зупинити. На додачу швидкість постачання визначається ще швидкістю виробництва зброї. Пентагон явно не піде на компроміси і не погодить поставку зброї зі своїх запасів. 

2. Дозвіл на далекобійні удари не потребує погодження ані в Конгресі, ані союзників по НАТО. Тож саме це рішення буде маркером справжніх намірів Байдена з підтримки України. Невипадково лідери Британії та Франції планують вкотре переконати президента США надати Києву такий дозвіл.

3. Запрошення України до НАТО є набагато складнішим, оскільки потребує консенсусу в Альянсі. Проте рішення лише одного Вашингтона про необхідність запрошення України могло б стати історичним рішенням президента Байдена, ігнорувати яке Трампу було би непросто. 

4. Інша велика можливість для адміністрації Байдена – конфіскувати та передати $5 млрд із резервів Центробанку РФ, і це потрібно зробити зараз. 

5. Одним з можливих останніх зовнішньополітичних рішень Байдена могло б бути чергове посилення санкційного режиму щодо Ірану. За оцінками Eurasia Group, додаткові санкції можуть зменшити експорт Ірану на 150–700 тисяч барелів нафти на день, що, можливо, змусить Іран переглянути свою підтримку таких груп, як "Хезболла" і ХАМАС.

6. Також деякі союзники пропонують встановити обмеження ціни на російську нафту, можливо, до $30 за барель, щоб посилити тиск на Москву. Дії Байдена в цих напрямках могли б продовжити підтримку України, послаблюючи джерела доходів РФ, одночасно протидіючи впливу Ірану в Західній Азії.

7. Радник з нацбезпеки Джейк Салліван зазначив, що Байден протягом останніх 70 днів на посаді буде намагатися донести до Трампа і Конгресу, що "США не повинні відмовлятися від України, адже це призведе до більшої нестабільності в Європі". Проте певні кроки Байден має можливість зробити і без підтримки Конгресу. Подивимося, чи стане в нього на це політичної волі.

Як Європа може "задобрити" Трампа та схилити його до підтримки України?

Характерні риси Трампа – непередбачуваність, непослідовність і чутливість до лестощів. І от з останньою з них європейським та українським дипломатам варто попрацювати, щоб схилити новообраного президента США на свій бік. Яким чином? Розповідаємо:

1. За Трампа особиста дипломатія має першорядне значення. Ідеальна кандидатура для цього – прем'єрка Італії, ультраправа Джорджія Мелоні. Вона поділяє вороже ставлення Трампа до нелегальної міграції та сповідує консерватизм у соціальних питаннях. Вона вже стала зіркою в очах американських консерваторів, а також була відзначена Ілоном Маском.

2. Утім, Мелоні є прагматичною лідеркою: італійські інтереси вона просуває через співпрацю з ЄС. Вона також вороже ставиться до Путіна і підтримує Україну. А оскільки її партія має значну підтримку малого бізнесу, вона активно захищає інтереси італійського експорту. Тож місія Мелоні має полягати в тому, щоб налагодити взаєморозуміння з Трампом і підкреслити спільні точки дотику.

3. ЄС має надати Трампу простір для оголошення негайних політичних перемог у питаннях торгівлі та оборони. Мелоні має прийти з подарунками, і не в останню чергу з планом збільшення американського експорту до ЄС. Адже Трамп вважає несправедливим значне позитивне сальдо ЄС у торгівлі зі США, і саме пропонує запровадити значні мита на європейський експорт.

4. Іншою великою політичною перемогою, яку європейці повинні віддати Трампу, є зобов'язання європейських членів НАТО збільшити витрати на оборону. Збільшення європейських оборонних витрат стало б захистом від того, що Трамп грозитиме не долучатися до захисту тих європейських країн, які недостатньо витрачають на оборону, або що він взагалі виведе США зі складу НАТО. Кращим комунікатором з цього питання є новий генсек НАТО Марк Рютте, який підтримував добрі стосунки з Трампом під час його першого терміну, коли Рютте був прем'єром Нідерландів.

5. Європейці повинні апелювати до марнославства Трампа, щоб спробувати врятувати Україну. Трамп одержимий ідеєю видаватися сильним. Потрібно довести, що відмова від України змусить його виглядати слабким. Що для нього було б краще протистояти Путіну і завершити війну у більш справедливий спосіб, зміцнивши таким чином свій статус "світового лідера з домовленостей".