Особливі християнські вірші 🙏❤️

Жизнь - это книга, и когда её страницы
Уже подходят медленно к концу,
Что окружающие в ней могли увидеть?
Что прочитать могли по нашему лицу?

Ту радость в Господе, что в жизни мы имели,
Или уныние земное лишь в глазах?
Светились счастьем, что в Иисуса веря,
Спасение имели в небесах?

Иль просто прожили, как все земные люди,
Всё в суете земной, свершая путь,
А не стараясь свет нести Иисуса,
Чтобы продолжить Его дальше труд.

Спасать и дальше гибнущие души,
Как Он, ходя здесь по земле, спасал.
Неся любовь Христа спасающую людям,
Быть книгой, чтоб хотели нас читать...

Чтобы листая каждую страницу,
Всё больше узнавали о Христе.
Чтоб захотелось так же, вольной птицей,
Им взмыть душой к небесной красоте.

Мы сами книгу жизни своей пишем.
Её читают все, кто вокруг нас.
Что прочитают - лишь от нас зависит.
Оценку даст ей лишь Спаситель Сам.

Когда закроется та книга - вознесется
Перед престол Небесного Отца.
Там Ангелы пред Ним её откроют.
Увидят твою жизнь все небеса.

Жизнь - это книга, пишется пред Богом
Её страничка каждая тобой.
Судить по ней Господь ведь будет строго...
Сумей вписать в неё Христа любовь.

Л. Шпак

День, мовби північ, страх в темноті...
Розп'ята Любов на холоднім хресті.
Всюди питання: та ким же був Він?
Холод на обличчях, ужас змінив.

Злоба змінилася страхом - хто Він?
А Сина Божого ми розп'яли...
Нема покаяння, лиш холод...І страх
Усіх тих людей розігнав по домах.

Я біля хреста тихо сльози проллю.
Холод обійняв всю планету мою.
Холод беспечности, гріх без кінця.
Холод наповнив всі людські серця.

Кров на хресті, на руках Його кров.
Та не приймають Святую Любов.
Не принімають. Для них він чужий
Голос Любові небесний, Святий.

Голос надії на вічне життя.
Голос, що кличе: прийди, спасу Я.
Та холода...і душа за душою
В вічність ідуть, гріх несуть за собою.

Багато так зараз Христа уже знають.
Багато так кажуть про пекло і рай.
Рахують усе вже коли буде суд,
Та без Христа в своїм серці живуть.

Лиш почитають формально за хрест.
Люди прокиньтесь! Живий Він! Воскрес!
В славі сидить по правиці Отця.
Все чує і бачить всі ваші серця.

Не заховаєш від Нього ніщо.
Відкрий Йому серце, зігріє його.
Любові тепло ти відчуй у собі.
Прощення гріхів у Ісуса крові.

Невже ж то ти хочеш загинути тут?
Відкрий своє серце людино Христу.
Ніякі не будуть страшні холоди.
Любов'ю ти будеш зігрітий тоді.

Так Бог кличе все, та навкруг тишина.
А кроки тверді уже чути Христа.
Іде за невістою церквою Він.
Будь вірним Христу і спасешся тоді.

Л. Шпак

Пробач, Господь, втомилася не мало,
Немає сил сказать багато слів...
Давно зі мною вже такого не бувало,
Щоби стихали так хваління всі...

Бо без цього на серці дуже сумно
І наче одинока так душа...
Пробач мені сьогодні, мій Ісусе,
Що тіло тяжко так перемагать.

Хай так бракує часто сили в тілі,
Але завжди співа Тобі душа!
Так хочеться вже довести на ділі
Свою любов до Тебе й віру свою так.

А віру в те, що я дитя є Боже.
Не називатися дитям, а бути ним!
І це тільки в житті лиш допоможе,
Твою любов у серці зберегти.

А чуєш Ти душі моєї подих,
І як вона, і в немочах, співа.
Хай тіло тут земнеє навіть втомиться,
Та серце, все одно в Тобі живе.

Все навкруги Собою наповняєш.
Чи говорю, чи думаю - Ти тут.
Бо Ти мій Бог, і все ти розумієш.
Без слів, все знаєш про мене, Господь.

Л. Шпак

Жизнь - это эхо, оно отголосками
Слышится разными в нашей судьбе.
Тёмными, светлыми только полосками
Знать нам даёт, каждый день, о себе.

Что вы отправили - то возвращается,
Как бумеранг, что из рук улетел.
И что вы сеете - то пожинаете...
Сеянья, жатвы здесь Божий удел.

Бог возращает всегда, что посеяли,
Может то добрые лишь семена.
Если ж, недоброе, в жизнь свою сеяли,
То, всё равно, проростут семена.

Бог не польёт их Своей благодатью,
Вырастут сами, как всё здесь растёт.
Ведь от Адама земля под проклятием,
Бурьян так обильно на ней всё растёт.

Что вы даёте, то вы и получите
Мерой утоптанной, как дали вы.
Если даёте вы самое лучшее -
Самое лучшее примете вы.

И что в других людях вы замечаете,
То же и в вашем характере есть.
Если лишь доброе в них отмечаем.
Доброе сердце имеете здесь.

Ведь - "не судите, судимы не будете" -
Слово Господне ко всем говорит.
Не становитесь поспешными судьями,
Главный Судья на престоле сидит.

Он лишь Один только судит и меряет
И принимает из рук ваших плод.
Видит Он, что в своей жизни вы сеете,
От вашего что здесь посева растёт.

Л. Шпак

Крик Голіята все сильніше.
І на двобій іде Давид.
Саул йому одяг дає свій.
В руках його і спис, і щит.

Давид здіймає ту одежду,
Що є для нього лиш тяжка.
Іде він з тим, що він одержав,
Що Сам Господь йому лиш дав.

Іде він з ревністю і вірою,
Що перемогу Бог лиш дасть.
За ворога зарозумілість,
Бог смерті лиш його придасть.

Не раз є битва в житті нашім
Ревіння Голіята в ній.
Та, іноді, світу одежі
Берем для нашої борні.

Як світ дає свої поради,
І зброю нам свою дає.
Та тільки Господом нам дана
Та сила, щоб іти вперед.

Як досягнути перемоги,
Бог наодинці у тиші
Тобі розкаже на розмові,
Там, на молитві у душі.

І дасть Він той камінчик віри,
Щоб ним попасти просто в ціль.
Іди на бій в Його одежі.
На те він владу дав тобі.

Його здолав Він на Голгофі.
У поєдинку переміг.
Тепер вже мають діти Божі,
Ту силу Божої крові.

Не Голіят, а Голіяти
Ідуть один вже за одним.
Боротись так потрібно часто.
Не вистачає просто сил...

Сил набираючись в молитві,
Все просуваємось вперед.
А Бог нам посилає сили
І камінь віри нам дає.

І каже:" Ось до цього місця
Господь сьогодні допоміг"
І в цьому місці не залишить,
Далі поведе у вірі.

Л. Шпак

Господний голос прозвучит однажды,
Когда не будет ждать того никто.
Он будет строгим для одних, другим - как счастье!
Но так провозгласит тогда Господь.

Одним Он скажет, что Я вас не знаю,
К вам приходил, но вы не помогли.
Был голоден, и хлеба вы не дали,
Хотел Я пить - вы не дали воды...

Вы не проведали, когда Я был так болен,
Не посочувствовали, когда был в тюрьме.
Был наг, вы не одели Меня тоже,
И ночью не впустили на ночлег...

И скажут многие: когда всё это было?
Мы назывались именем Твоим.
Мы в церковь так старательно ходили...
"Не сделали то меньшим вы Моим..."

Тем меньшим, что ходили с вами рядом.
Тем меньшим, что имели в том нужду.
Вы ж, часто, проводили только взглядом,
Не зная то, что Я это иду.

И прозвучит: "Во тьму сейчас идите.
Не проявили вы характер Мой.
Заслуженную кару вы несите -
Не принимаю вас к Себе домой"

Другим же скажет: Вы войдите в радость.
Во всех скитаньях приняли Меня.
И в мире вы явили Мою святость,
Являя милость, как и Я являл.

Войдите в радость, вы благословенны,
Познали через вас Мою любовь
Те люди все, кого ею согрели
Вы милостью, что выше есть всего.

Напыщенности той религиозной.
И выше всех красноречивых слов,
Что научают так людей серьезно,
Оставив главное - и милость, и любовь.

Пересмотрите жизнь, о дети Божьи.
Ведь вскоре уже голос прозвучит.
Чтоб не услышать приговор не добрый,
Что наш Господь тогда провозгласит.

Л. Шпак

Страждає бідная вдова, вже гасне всякая надія.
Хочуть синів її забрать, йде до пророка по підтримку.
"А що у тебе в хаті є ?"- спитав вдову пророк лиш тільки.
"В одній посудині лише є зовсім трішечки оливи"

"Позич посуд і наливай"- пророк до неї лиш промовив.
Послухалась і налила...спасла синів з лихої долі.
Ще й на життя лишилось їй, щоб в бідноті їй вже не жити.
Що ж мала? Оливу лише, та і тієї чуть лишилось...

А та у нас олива є - гарячі Господу молитви.
Їх кожен день в терпінні лий і виграні будуть всі битви.
Якщо знеможеш - воду пий, вона тече з Божого слова
А спраги не дано терпіть тим, хто зоветься дитям Божим.

Ти наливай, старанно лий у посуд, що там є на небі.
Бо ним заплатиш за дітей, що ворог може вкрасти в тебе.
Наллєш - поллються через край ті чаші, що у небі Божі.
І стане Бог дітей спасать, олива та спасти їх може.

Ввійди в свій дім і наливай, вже день цей хилиться на захід.
Волі дияволу не дай, за них стоїть Ісус розп'ятий.
Навіть нічого хай нема, та є оливи небагато.
Не сумнівайся, сміло лий, а Бог примножить у сто раз все.

Л. Шпак

Закрыл Бог пасти львов пред Даниилом...
Самсон, Давид львам пасти разрывал...
Совсем в другом сейчас живём мы мире,
Казалось бы - откуда взяться львам?

Но в Слове нас Господь предупреждает -
Вокруг вас ходит рыкающий лев.
Он поглотить детей Его желая,
Вокруг них строит тысячи проблем...

И козни свои разные им строит,
Чтобы украсть, убить и погубить
Господне то наследие святое,
Что праведно лишь хочет в мире жить.

Здесь так ему мешают дети Божьи,
Что молятся, слово Христа несут
В сей мир, что только скорчившись от боли,
Летя в погибель, мучается тут.

Дети Христа, неся любовь Христову,
Молитвами хранят ещё сей мир
Поэтому враг душ людских здесь ходит,
Как лев рыкающий, всё постоянно возле них.

Но есть защита - это кровь Христова,
Она их защищает ночь и день.
И очищает души Божье слово,
И учит пребывать их в чистоте.

И если в чистоте пред Богом будем,
То лев тот, близко к нам не подойдёт.
Нас защитит кровь Господа Иисуса,
Кто святость сохранит - бессмертен тот.

Л. Шпак

Закрыл Бог пасти львов пред Даниилом...
Самсон, Давид львам пасти разрывал...
Совсем в другом сейчас живём мы мире,
Казалось бы - откуда взяться львам?

Но в Слове нас Господь предупреждает -
Вокруг вас ходит рыкающий лев.
Он поглотить детей Его желая,
Вокруг них строит тысячи проблем...

И козни свои разные им строит,
Чтобы украсть, убить и погубить
Господне то наследие святое,
Что праведно лишь хочет в мире жить.

Здесь так ему мешают дети Божьи,
Что молятся, слово Христа несут
В сей мир, что только скорчившись от боли,
Летя в погибель, мучается тут.

Дети Христа, неся любовь Христову,
Молитвами хранят ещё сей мир
Поэтому враг душ людских здесь ходит,
Как лев рыкающий, всё постоянно возле них.

Но есть защита - это кровь Христова,
Она их защищает ночь и день.
И очищает души Божье слово,
И учит пребывать их в чистоте.

И если в чистоте пред Богом будем,
То лев тот, близко к нам не подойдёт.
Нас защитит кровь Господа Иисуса,
Кто святость сохранит - бессмертен тот.

Л. Шпак
@stihi_christianski

Так часто у житті помилки робимо,
Їх не минути нам в житті ніяк.
Тому так часто на обличчі сльози,
Вже замість посмішки, течуть все по щоках.

А все тому, що ми не досконалі,
І не залишив нас Адамів гріх.
Лише Господь Один є досконалим,
Хто близько з Ним - є досконалим в Нім.

А досконалістю Своєю покриває
Вади характеру Він нашого завжди.
І на Свої дороги направляє,
Щоб багатьох помилок обійшли.

В союзі з Ним - святая досконалість.
В союзі з Ним - життя вся повнота.
Святе блаженство з Господом в єднанні,
Буть біля ніг Спасителя Христа.

В союзі з Ним, не зробиш ти помилки.
Коли ж ввізвеш, як Сам Христос в саду,
Складеш там біль, тугу і всі обіди...
Залишиш там ти зброю всю свою.

А зброю ту, яку наготував ти
За всі образи щоб застосувать.
Себе від злого слова захищати,
На кривдника у гніві нападать.

І там, у слізній, від душі, молитві
Якщо ти зброю скласти поспішиш,
В союзі з Богом, виграєш ти битву,
Помилки згубної тоді уникнеш ти.

Л. Шпак

Наполнен мир подделками повсюду,
То так известно каждому из нас.
Подделываю всё так часто люди -
Продукты...деньги...и товар сейчас.

И даже есть подделки в христианстве -
Подделывает голос сатана
Под голос Божий, словно бы сам Ангел,
От Бога Божьим голосом сказал.

Но после того голоса - сомнения,
Тревога и гнетущая печаль...
И всё, где ты упал, перечисления,
И будушность - как тёмная лишь даль...

Не слышать голоса те невозможно,
Они и день, и ночь звучат вокруг.
В духовном мире на земле живём мы,
Хоть и земное тело у нас, друг...

А Божий голос - ветерок весенний,
Он нежный, ласковый и любящий всегда.
От тихого Христа прикосновения,
Спокойно, радостно ты смотришь в даль.

Он не пугает, слышишь, что Бог рядом.
Покой и мир приносит он душе,
Тот голос Божий, с тем Отцовским взглядом,
Его не перепутаеш уже.

А сатана подходит ведь лукаво,
Со словом Божьим часто так к тебе.
Голос Христа подделавши исправно,
Всё изменить старается в судьбе.

Убить все Божии обетования,
Разрушить веру, и развеять мир.
Вселить лишь бесконечные страдания,
Чтоб верили его обманам мы.

Но как же отличить тот голос Божий,
От тех подделанных, под Божьи, голосов?
Знать хорошо, тот настоящий, голос просто,
И отличишь, где говорит чужой.

Л. Шпак

Цей рік , приніс нам стільки болю ,
Все сталося неначе в сні ,
Ти братику залишив назавжди землю
Злетів неначе птахом в небеса.

Ми так сумуємо за тобою,
Нам не вистачає твоїх слів
Твоя усмішка щира не збагнена
Назавжди в спогаді залишить слід.

Я пам'ятаю,кожне твоє слово ,
Твої обійми і доброту твою
Я знаю,як хотів ти дуже в небо
І як томився ти на цій землі.

Бувало я не цінувала часом
І часто ображалась на тебе ,
Але я так любила тебе братику ,
І хочеться вернути час назад

А час злетів, так швидко в вирій
І вже рік минув ,як не з нами ти
Я не забуду як любив ти Бога
Для Нього ти трудився у весь час .

Я знаю,ми зустрінемося в небі ,
Ти скажеш:Як довго я чекав
Ми всі обіймося біля ніг Христових
Це буде радість неземна.

Вірш:"Час..."🙏⌚

Стих:"Скажи , Господь,чому я могу воздать?"🙏🥲

У гробі Лазар вже чотири дні.
Засмученії учні у печалі...
"Радію Я, що не було Мене,
Щоби Господню силу ви пізнали"

Навмисно туди йти Він не спішив,
Хоч там чекали Марфа та Марія.
Чекав, щоби ці бідні дві душі
Більш, ніж могли чекать, побачити зуміли.

Не просто оздоровленим щоб був,
А щоби він воскреслим був із мертвих.
Тому-то і Спаситель не спішив,
Та і не запізнився до сестер Він.

Не раз так кличемо в житті Ісуса ми.
"Не буде відповіді!" - в розпачі лунає.
А ситуація така, що вже ні в чим,
Та й не від кого помочі немає.

А Бог, чомусь, дуже далеко так.
І на молитви не відповідає.
Все кличеш, кличеш...не іде ніяк...
Неначе вже тебе не помічає.

Так наодинці хочеться побуть,
Закритися самому у кімнаті.
І не казать нічого ні кому.
А мовчки на колінах лиш стояти.

Не плакать навіть, і не говорить.
Лише стогнати у душі своїй і серці:
"Ісус прийди, благаю я - прийди.
Не можу я терпіти вже усе це"

І прийде Він і чудо звершить вмить.
І оживе, як Лазар, в серці радість.
Лиш пам'ятать потрібно в тій тиші -
На віру перед Ним здаєм екзамен.

Учитель на екзамені мовчить.
Лиш на уроках він дає підказки
А на екзамені слідкує мовчки він,
Як ти уроки його пам'ятаєш.

А чи підручника уважно ти читав?
Чи тільки лиш по пам'яті учився?
Виконував домашні завдання?
Старання прикладав, не лінувався?

Покаже все екзамен, як прийде
Ні звідки там не матимеш підказки.
Учитель все мовчить і тільки жде
Як вирішиш поставлену задачу.

Він не пішов далеко вже кудись.
Він на екзамені присутній є невидимо.
Він не запізнюється, але навпаки
Чека - прийдіть з проблемами своїми.

Навчає, наставляє, ну а потім
Приходить все рішаючий екзамен.
Якщо ми не здаєм екзамен той,
То знов працює Він над нами так старанно.

І він ніколи нас не залишив.
Терпіння для усіх хватає в Бога.
Ніколи Він, ніде не запізнивсь.
В поганому Він з нами і у добрім.

Л. Шпак

Так часто нами совершаются ошибки,
Их, в жизни сей, никак не избежать...
И потому, вместо сияющей улыбки,
Уж слёзы по щекам текут опять.

А всё лишь потому, что мы не совершенны,
И грех Адамов не ушёл из нас.
Один Господь - Святое совершенство,
Кто близок с Ним - в Нём совершен сейчас.

Своим Он совершенством покрывает
Изъяны нашего характера всегда.
И на Свои дороги направляет
Ошибок чтобы многих избежать.

В союзе с Ним - святое совершенство.
В союзе с Ним - всей жизни полнота.
В союзе с Господом, святое лишь блаженство
Пребыть у ног Спасителя Христа.

В союзе с Богом, ты не сделаешь ошибки.
Падёшь у камня на молитву, как Христос.
Там сложишь боль, тоску твою, обиду...
Оружие там сложишь ты своё.

Оружие, что так ты приготовил
В ответ, на все обиды, применять.
Чтоб защитить себя от злого слова,
И на обидчика во гневе нападать.

И там, у камня, в пламенной молитве,
Оружие сложить коль поспешишь,
В союзе с Богом, выиграешь битву,
Ошибки роковой не совершишь.

Л. Шпак

Часто так турбує нас питання,
І незрозуміле є таке.
Чому тяжкими лиш путями
Своїх вірних Ти не раз ведеш?

Хто лиш лине до Тебе душею,
Хто Тебе шанує, Вічний Бог.
І в Твоїй руці невже немає
Тої милості, щоб не було тривог?

Не отримуючи відповідь страждають.
Мучаться і тілом, і в душі.
Здається, що цього не помічаєш,
Ти, наш Господь, з Своєї висоти.

Завжди в розмові Ти лише із вірним.
Його так наближаєш, щоби зміг
Він у благоговіючім терпінні,
Твій голос чути через болі всі.

Щоби зміцнившись в вірі і надії,
Вже відкриття від Бога получать.
Щоб перемогою радіючи своєю,
Він міг хвалу Всевишньому віддать.

Щоби небаченому довірять навчився.
А не лиш те, що бачить, міг приймать.
І довгим шлях скорбот не був яким би,
Навчився в ньому Богу довірять.

Щоб став твердим неначеб то як камінь.
Щоби Христос в будівлю вкласти міг.
Як більші ще прийдуть випробування,
Святую віру ти свою зберіг.

Щоб з іншими міг нею поділитись.
Знеможених всіх словом підкріплять.
Злетіть аж до небес міг у молитві,
А не птахом пораненим лежать.

Як вирішив Господь твою проблему,
Вже добре славить Бога від душі.
Потрібно ж славити до рішення іще нам,
Що рішення послав вже Бог тобі.

Багато кажуть: " Знаємо ми Бога.
Не відступаємо від Нього зовсім ми"
Так, увесь люд знає зараз про Нього,
Та не знайомі особисто з Ним.

А Він нам відкриває Свій характер.
Чекає з кожним спілкування у тиші.
Зустрівшись з Ним в молитві хоча б раз ти,
Не приймеш допомоги зовні ти.

У світі лиш дочасна допомога.
У Господа вона є назавжди.
І тягара Він забирає твого
Вже без проблем, без сліду і навік.

У бідах ти сховайсь біля потока.
Живую воду будеш ти там пить.
Душа твоя не буде одинока -
Він навіть воронам накаже хліб носить.

Л. Шпак