християнські вірші 🇺🇦

Я все віддаю в надійні руки свого Творця.
Він моя опора і захист в час тривог.
Коли покличу,то не відверне лиця.
Він батько всіх душ і мій Бог.

Я не боюсь життєвих урагінів.
Я знаю,що поруч Цар світів.
Той,Хто є засновником народів
І пережив за мене болі побиттів.

Бог осяє шлях,коли я заблукаю,
Допоможе віру віднайти.
Я Його завжди чекаю,
Він не залишить й допоможе все пройти.

Його любов змінює життя,
Вона зір дарує всім незрячим.
Прозріння приходить в момент каяття,
Будь за спасіння вдячним.

Він не покине,тільки ти не покидай Його.
Бог поруч з вірними завжди.
Не допускай до серця злого,
Господь допоможе,лиш зажди.

Твої молитви розтинають небо?
Чи вони як птах з крилом підбитим?
Якщо слабкі молитви,то чого ми ждемо?
Те,що летить до стелі не буде Господом почутим.

Якщо хочеш,щоб слова були почуті,
То стій у молитовному проломі.
Ти Господом не забутий,
Він хоче бачити тебе у Свому домі.

Молися вірно і невпинно.
Бог тебе почує,тільки вір.
З Ним хай буде кожна хвилина,
Його любов немає мір.

Прийде час і Він відповідь пошле,
Вірно йди за Божим планом.
Ти чекай,а відповідь прийде,
Він не залишить наодинці з ураганом.

Коли душа томиться від болю
І не може спокій віднайти,
Прийди до Того,Хто поруч з тобою,
До Того,Кому під силу це пройти.

Бог безсилому сили дає,
А заблукавшому вказує дорогу.
Він для тебе батьком є,
Віддай Йому свою тривогу.

07.03.2024.🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

~ВДЯЧНІСТЬ~

Великий Бог,Творець всіх душ нетлінних!
В Тобі є джерело і сенс життя.
Любов Твоя - спасіння від тривог земних,
Вона світ від небуття спасла.

В цей день з подякою схиляюсь,
Смиренно біля ніг святих.
В Твоїх очах знайду любов і милість.
Ти утішитель для сердець людських.

Дякую за смерть і воскресіння,
За зцілення,яке даруєш для життя.
Ти - Бог мій, я - Твоє творіння.
Дякую,що можу називатися Твоїм дитям.

Я вдячна за безмірну благодать,
Яку Ти в кожний день вливаєш.
Поруч з Тобою випробування не страшать,
Ти милістю мене благословляєш.

Я дякую,що молитви мої чуєш
І відповідь вчасно посилаєш.
Я знаю,що Ти всі переживання відчуваєш,
Дякую за те,що мене не покидаєш.

Я дякую за біль,за те що важко,
Бо це посилює потребу у Тобі.
Намагаюся приймати усе вдячно,
Ти знаєш що й коли потрібно мені.

В усьому я бачу руку Твою.
Ти проводиш мене по дорозі життя.
Нічого не боюся з Тобою,
Бо присутність Твоя - це моє укриття.

Ти в тіні крил Своїх мене зберігаєш
Від зла цього світу,журби і тривог.
Від небезпек мене захищаєш,
Я дякую,що саме Ти мій Бог.

Як хочеться дякувати більше ніж просити.
Хай кожне серце вдячністю палає,
Не припиняй Господа хвалити
За любов,яка попри все не погасає.

27.09.2024🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

Буває нам в житті бракує віри.
Здається,що по дорозі йдем одні.
З кожним днем важче,стає менше сили,
Не дарують радості прожиті дні.

Ти потопаєш у проблемах
І через розпач виходу не видно.
Так важко нести цей тягар на плечах,
Здається,що все втрачено безслідно.

У серці сіються думки,що все даремне.
Ти думаєш,що в житті нічого не досяг,
Довкола бачиш лиш проблеми
І здається,що у них безвихідно застряг.

Шукаєш вихід,але неможеш віднайти.
Твій зір втомою і відчаєм покритий.
Але рятунок поруч,він у голосі молитви.
Вона ключем є до дверей закритих.

Якщо слабкі молитви,то чого ти ждеш?
Ти серце томиш у жалі і сил шкодуєш на молитву.
Та Бог чекає коли ти прийдеш,
Він хоче переможною зробити цю битву.

Бог знає всі переживання серця
І думки,які тобі заснути не дають.
Але так буде не завжди,усе минеться.
Богу довіряй і дні важкі пройдуть.

Святим словом віру укріпляй.
В ньому відповіді знайдеш до запитань.
Не губись у лабіринтах нав'язливих думок,
Всі переживання у молитві виливай.

Бог чує,до Нього доступ не закритий.
Він не втомився слухати тебе.
Батьківською рукою відновить,коли ти розбитий,
Не відштовхне,а любов'ю огорне.

Для Бога твоє горе не чуже,
Він відчуває весь сердечний біль.
Господь поруч проходить через все,
Від тебе взору не відводить ні на мить.

Буває в голові звучать думки,
Що ти любові Божої не заслужив,
Але не по за слугах діл своїх,
А по милості Його руки ти живеш і до цього часу жив.

Ти не просто людина,не просто творіння,
В очах Христа ти дорога дитина.
Хоч буває сходиш з дороги спасіння,
Але Бог чекає тебе,як Батько жде сина.

Він приймає тебе без прикрас,
Перед Ним твоє серце відкрите.
Бог бачить як ти шкодуєш кожен раз,
Коли неможеш на шляху встояти.

Нехай твоїм орієнтиром буде Бог,
Він перемогу дасть,коли все безнадійно
І зцілення пошле від горя і тривог.
Він проведе,лиш ти за Ним йди вірно.

05.11.2024🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

Твоя любов 💓


Твоя любов, безмірна й неосяжна ,
Вона лікує ранені серця.
Твоя любов, дарує людям щастя ,
Вона змиває плями від гріха .

Твоя любов, жертовна і незмінна.
Твоя Любов вмирала на хресті.
Мій Бог, віддав Ти Свого Сина ,
Вмирати за мої гріхи.

Твоя любов, прекрасна й милосердна.
Твоя любов, створила весь цей світ.
Нехай любові світ оцей негідний,
Твоя любов,сягає до висот.

Любов Твоя, терпляча і безкрая.
Вона стоїть біля сердець дверей,
Вона сьогодні з ніжністю благає:
"Впусти Мене , і Я зміню життя твоє"

Лучик Я.А. ✨🩷@virsh_online

«Тільки з ним»

Всім знайоме почуття
Коли не відчуваєш сенс життя,
Для чого я? Чому живу?
Де знайти мету свою?

Навіть коли сонячний день прийшов,
Смуток все рівно своє місце знайшов.
Болить, турбує, але лікар ці рани
Не залікує…..

Але якось враз почула я,
Що щастя для життя
Є в одного Бога,
Без нього не легка дорога.

Почала йти я не по широкій дорозі
Завернула на вузьку,
Кинула всю ту роботу мирську,
Щоб спасти душу свою.

Йшла в холод, і у спеку
Босі були ноги там мої.
Ставала на скло і в муках
Кричала до Господа в душі

Не легко буде йти, я знала
Знала те, що дорога буде не проста
Але з Богом і океан перепливала
І проходила вивержений вулкан.

Моє життя, це суцільна боротьба
Боротьба зі своїм «Я»
Не хочу прагнути багатства,
Хочу, щоб була спасенною душа моя..

Не одноразово в житті були тривоги,
Дощ лився на мої дороги,
І блискавки вдаряли по ногах
Але я боролась за праведне життя.

Я хотіла показати, що тільки в Бозі,
Подолати зможу все,
І у вітер, і в цунамі, і страшні дороги
Бог йшов зі мною, освітлював мені дороги.

Коли була я боса,
Коли на дорозі лежало багато скла,
Брав Господь мене у свої руки,
І ніс до Святого Творця.

Ісусу пробили за мене руки,
Привʼязали до деревʼяного христа,
Він терпів страшнії муки,
Щоб була спасенна я…

Я знаю що я його дитина,
Я буду з ним до кінця.
І буду йти тоді, коли в житті важка година,
Тільки з ним щаслива я.


Автор : Бричка Діна @virsh_online

Майстру
Ти знаєш, Майстре, здається я зламалась,
Хоч думала, що витримаю все.
Але останнім часом сильно здалась,
І радості нічого не несе.

Сама намагалась залатати рани,
Та вони лиш більшими стають.
На моє серце надягли кайдани,
І мені йти далі не дають.

Я знаю, Майстре, лиш в Тобі є сила,
Лиш в Тобі знайду спокій і життя.
Тому в руки Твої себе вручила,
Щоб Ти полагодив своє дитя.

Дякую, Майстре, що мене чекаєш,
І серце завжди лагодиш моє.
Завжди мені в житті допомагаєш,
Коли дорога важкою стає.

Лише Тобі довіритись я можу,
І коли дуже важко далі йти.
На плечі відчую Твою руку,
Яка допоможе все перемогти.

В Тобі моя сила, міць, надія
І душі моїй Ти крила надаєш.
За Тобою твердо йти моя є мрія,
І прийти до Вічності, де Ти мене приймеш. @virsh_online

Пилат

Хай твоя пам'ять воскресить,
Одне лице, між лиць інших людей.
І хай картина в згадці пробіжить,
Не зміг ніяк забути ти день цей.

Навкруг тебе—юрба,яка шумить,
А ти судову справу завершав.
Юдеї ждали від тебе в ту мить,
Щоб ти коротке«Так» їм лиш сказав.

Для Чоловіка з іменем Ісус,
А ти сидиш при владі ось своїй.
Євреї привели Його на суд,
Як ніби був Він вбивця чи злоді́й.

Ти про Його нічого і не знав,
Аж поки не зустрівся із Ним сам.
Участі в долі Він твоїй не брав,
Його життя вирішував ти там.

Помилувать чи стратить вибирав,
Слів озвірілої юрби теж чув.
Ісус, перед тобою Він стояв,
Не схожий на злочинця зовсім був.

«Що Він зробив?»—“На хрест! Розпни Його!»,
Жорстокий лине крик з усіх сторін.
Та чи ти стукіт серця чув свого,
Що це перед тобою Божий Син?

Таких ніде не бачив ти очей,
Хто Ця Людина?—знати так хотів.
То незвичайний суд був у день цей,
На смерть Його віддати не спішив.

Вини не зміг у Ньому віднайти,
Питання за питанням задавав:
«Хто Ти Такий і звідки саме Ти?»,
Але Христос, Він не відповідав.

О, якби ти повірив тим очам!
Якби збагнув—Хто є перед тобою,
Тоді б свій вибір ти зробив би сам
І не пішов би говорить з юрбою.

До людей грішних повернувся ти:
«Ісуса хочете я відпущу?»
—«Розпни Його!Варавву відпусти!
А Цей,Він винен смерті.Смерть Йому!

На хрест! Хай буде Кров Його на нас,
Варавві ти дай волю—не Христу!»...
Пилате! Залишався лише час
І твого серця голосніше стук.

«Ти кесарю не друг!»—народ кричить,
Та знаєш, що Христос не завинив.
Мов те ягня, Він все мовчить, мовчить,
Перед людьми ти руки тоді вмив.

Протистояти не зумів юрбі,
В угоду їй ти Жертву бичував.
І смертний вирок приписав собі,
Коли на хрест Ісуса посилав.

Вода не змиє гріх з нечистих рук,
Ти на розп'яття їм Христа віддав.
І кесарю,як і раніше друг,
Та другом теж диявола ти став .

Шкода тебе, що був сліпим, глухим,
Що не пізнав—що Це є Божий Син.
А Він, висівши на хресті отім,
Любив тебе. Так любить Бог Один.

Про смертний час Пилата який був,
Про це сторінки Біблії мовчать.
Чи він спасенний? Чи кари відбув?
І чи зняв Бог з його гріха печать?

Він відхилив Ісуса у свій час,
Віддавши злу і сатані себе.
Так і вирішує кожен із нас.
На сторону чию він перейде.

Передо мною вибір теж постав,
Варавву чи Ісуса вибирати.
І Господь вибору мого чекав,
Я вибрала—на Божий шлях ступати.

Не помилилась слава Богу я,
Коли Христос поглянув в мої очі.
Повірила Йому душе моя
І серце моє радісно тріпоче.

Не жалкувала зовсім я про те,
Що вибрала Христову Благодать.
Постане вибір друже й для тебе,
Колись тобі прийдеться вибирать.

Що вибереш ти? Ненависть?Любов?
Смерть із дияволом чи з Богом жить?
Варавва і Христос постають знов,
Тож в виборі своїм не помились! Амінь

Автор Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Не бійся бути олівцем!
Хоч часом боляче ламатись
Об лист загостреним кінцем
І часом може видаватись,
Що ти розтрачуєш себе,
Все більш стираючись писанням...
А люди списують тебе,
Немов не бачачи старання,
Які викладуєш з душі...
Так часто хочеться почути
За сили вкладені усі
Подяку ...Начебто отрута
Тебе руйнує дивний страх,
Що ти приречений лишити
Себе на списаних листках...
А ще так хочеться пожити...
І часом хочеться спинить
Увесь той шлях свого писання
І більше людям не служить...
Тоді припиняться страждання...
Сховатись в затишку стола,
Спокійно цілому без болю
І стружку витерши з чола,
Почати жить лише собою ...
Але спинятись не спіши...
Я добре знаю- ти втомився...
Але, прошу тебе- пиши!
Для цього Господом явився
На світ земний...Це є твій шлях!
Який із вірою здолаєш!
На цих прописаних листках
Ти не стираєшся...Благаю,
Повір, що кожен цей листок
Насправді сходинка до Неба!
Твої зусилля бачить Бог!
Нічого іншого не треба...
Пиши любов, малюй добро!
Не страшно зменшитися тілом...
Ти- Богом створене перо!
Нехай не гасне в серці віра
У те, що пишеш для людей,
Теплом рятуючи серденька!
Для ще не списаних дітей,
Щоб не страшилися маленькі
Почати власний з Богом шлях
Свого натхненного служіння...
Ти не вмираєш на листках,
А залишаєшся спасінням
Для всіх майбутніх читачів!
Не бійся повного списання...
Коли не лишиться вже слів,
Тоді усі твої старання
Умить обернуться на шлях,
Вже новий путь у Боже Царство!
Незгасним світлом на листках
Прийде кінець твого митарства...
І прийде мир і вічний сміх,
Безсмертна радість від спасіння!
Не бійся жити для усіх,
Себе лишивши поколінням!
Пиши добро, малюй Любов!
Себе стираючи для світу,
Ти йдеш незвіданим шляхом
В кінці якого квітнуть квіти!
І все не кінчиться тим днем,
Як грифель сточиться до краю...
Не бійся бути олівцем...
Малюй стежиночки до Раю!
Це шлях до радості й тепла!
Його боятися не треба
Незламним грифелем добра
Прописуй сходинки до Неба!
© Огнєва Інелла @virsh_online

Бог заступається за тебе,
Не так, як цього хочеш ти,
А так, к цього хоче небо,
Як хоче Він. Це знаєш ти.

Його дороги – невідомі,
Думки всі невідомі нам.
Перед лицем Його всі долі,
Для кожного свій власний план.

І знає Він, як буде краще,
Що допустити знає Він.
Буває кричимо: «Нізащо!
Не хочу я ніяких змін.»

Бог знає краще. Він все бачить,
Й тебе , повір, Він захистить.
Лиш тільки ти зумій пробачить
Того, хто серце вразив в мить.

Благослови. І ти побачиш,
Як діє в силі Своїй Бог.
Й тоді від радощів заплачеш,
Забувши навіть слід тривог.

Благослови. Хоч дуже тяжко
Хоч вся душа твоя в вогні.
Благослови, це того варте,
Щасливим будеш у Христі.

Бог заступається за тебе,
Лишень побачить ти зумій,
В своїм житті роботу неба.
Господь з тобою. Ти радій.

Для Нього ти є дуже цінний,
Ти дороге Його дитя,
Тож будь відважний, мужній, сильний…
Аж до кінця свого життя.

Прощай недоліки у брата.
Прощай недоліки сестри,
Й тоді від Бога будеш мати,
Спокій і мир душі своїй.

Благословляй завжди і всюди,
Аж до кінця всіх своїх днів,
Бо як сказав Бог, так і буде,
Лиш ти в слова Його повір.

Він заступається за тебе,
Не завжди так, як хочеш ти,
Нехай з тобою буде небо,
Й дасть сили все тобі пройти.

@virsh_online

Про смерть Христа згадаємо сьогодні

Про смерть Христа згадаємо сьогодні,
Згадаймо про Голгофу, смерть і біль,
Для нас важливо, діти ми Господні,
Для всього світу, світло ми та сіль.
Згадаймо муки, всі слова Христові,
Його молитву, в Гефсиманськім саді,
Серця Він дав прийнявшим Його нові,
Спасенні ми, то будьмо цьому раді.
Не забуваймо, подвиг цей спасіння,
На хрест страшний пішов бо Цар Царів,
Щоб люди мали шанс й благословіння,
Згубити ворог душ щоб не посмів.
В вінку терновім, на хресті Спаситель,
Побитий і принижений, в любові,
Від віку, Він для всіх є Відкупитель,
Тож пам'ятаймо ціну Його Крові.
Вона безцінна, мовить так Писання,
Ще у пророках, Бог про це говорить,
В житті шукаймо, з Господом єднання,
Хто є з Христом, диявол не спотворить.

1.11.22 року
© Євген Орлов @virsh_online

християнські вірші 🇺🇦 pinned a photo

📚✨ Зануртесь у світ поезії разом з Павлом Деркачем!✨📚

Відкрийте для себе неймовірний світ української поезії разом із талановитим поетом. Його вірші торкають душу і залишають незабутні враження.

🔹 Авторські вірші — відчуйте глибину та красу слова.
🔹Натхнення щодня — нові твори та думки, що надихають.
🔹Живе спілкування — обговорюйте поезію разом з іншими шанувальниками.

Приєднуйтесь до нашого каналу та ставай частиною поетичної спільноти, де кожен вірш — це нова подорож у світ емоцій та почуттів.
Детальніше …

Молитись хочу, як молилась Анна,
Поки їй відповідь Ти не послав.
І після Тобі бути теж так вдячна,
Щоб спів хвали моєї не змовкав.

Як Вартимей шукав тоді прозріння,
Допоможи Тебе так віднайти.
Допоможи шукати розуміння,
Що хочеш від мене мій Боже Ти.

Не хочу я на інших ображатись,
Як Йосиф, що в полоні був тоді.
І з болем в серці Ти навчи справлятись
І силу лиш черпати у Тобі.

Як Данило, я хочу не боятись,
Перед царем поставши, не тремтіть.
Єдиному Тобі лиш поклонятись,
Хай віра непохитною стоїть.

Як Авраам, я хочу довіряти,
Усе, що маю, скласти на вівтар.
Хай не помітять це, та точно знаю,
Що жертву Ти приймеш мою,як дар.

Я хочу, як Петро, гірко ридати
І в покаянні вилить душу всю.
Хай сльози будуть тихо виступати,
Без слів Ти знаєш про журбу мою.

Смілива, як Естер, хочу ставати
І до кінця з молитвою іти.
Щоб страх мене не зміг ніяк здолати,
Щоби зробити те, що хочеш Ти.

І як Стефан, щоб мати таку силу,
Дивитись із любов'ю на усіх.
Перед собою бачачи могилу,
Щоби змогти молитися за них.

Таких людей Ти Господи приймаєш,
Приготувавши їм уже вінець.
І як Стефану—Небо відкриваєш,
Дітям Своїм,як Люблячий Отець.

Ти приклади для нас лишив яскраві,
Щоб ми такими вірними були.
Що через них Твоя являлась слава,
Яких зломить злі сили не змогли.

Ні час, ні день, ні рік вони навчались,
Ти по долині пла́ччу,скорбот вів.
Пройшовши все,вони преображались,
Похожих на Тебе із плином днів.

В смиренні дай пройти, молю я щиро,
Хай йде прохання в Небо голубе.
Щоб стати і мені героєм віри,
Щоб бути схожою лиш на Тебе.

Дай прикладом і для близьких щоб бути,
В житті своєму бачить чудеса.
Іти по шляху віри й не звернути,
Прямуючи по нім у Небеса.

Хочу боротись, щоби переможно,
Ввійти в Твій край й там бути назавжди.
Хочу вести життя своє побожно,
Візьми мене за руку і веди! Амінь

Автор невідомий;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

ПРОЖИТИ ПРОСТО ТАК.....

Прожити просто так—потрапить час для себе
Котрий летить кудись без вороття,
Прожити, й не почути голос неба...
Це просто існування, не життя.

Прожити просто так : не помічати брата,
Не пожаліть ніколи сироту,
Твоя душа не бачитиме свята,
Ти їй обітнеш крила на' лету.

Прожити просто так—не дати милостиню
Хто руку простягав у час нужди,
Це ніби заблукать в сухій пустині
Де важко віднайти ковток води.

Прожити просто так: не помічати захід
Як сонечко сідає за обрій,
Як журавель крила свого розмахом,
Повітря розтинає угорі.

Прожити просто так: не чути запах квітів
Не зупинитись на дзвіночка сміх....
Ти пропустив красу весни і літа,
І скоро осінь встелиться до ніг.

Прожити просто так : не примиритись з Богом,
Не скинути одежу тут стару....
Це вибрати у темряву дорогу,
Котра веде униз, а не вгору.

Байдужою пройтись мимо Голгофи
Не вчути біль, і не стряхнуть сльозу.....
Це для душі найбільша катастрофа,
Мов човник, що на хвилях у грозу.

Прожити просто так: прожити без Любові
І не шукати Правди —шлях вузький....
Це є будова на слизькій основі
Прожиті марно на землі роки.

Не проживи впусту... Життя так швидкоплинне
Вчорашній день не наздоженеш.. Знай
Так може статися, що Ангол білокрилий
Закриє вхід душі в Небесний рай.

Зроби свій вибір, це у твоїй власті,
Нехай в душі засвітиться маяк:
Щоб в вічності пізнати справжнє щастя
Ти не спіши прожити просто так. @virsh_online

Дивлюся.

Дивлюся як осінь сади роздягає
Як лист пожовтілий в повітрі кружляє ,
Відірваний вітром лягає на землю,
Й ніколи уже до життя не поверне.

Дивлюся уверх там де ключ журавлиний
Сумною прощальною піснею линув,
Прощайте --кричали полям України,
Тому, що не знають чи весну зустрінуть.

Дивлюся як рози від холоду вянуть
Немов відчувають ,що жертвою стануть
Зимовим морозам. Опаленні зникнуть ,
Бо ж їм до зимових морозів не звикнуть.

Дивлюсь на природу як колір міняє,
Як сонечко тепле проміння ховає....
Як літо злетіло і бачимо осінь
Отак колись вічність до себе запросить.

Дивлюсь на людей і так важко пізнати
Що в серці людському і хочу кричати ;
Марна о людино ,примирися із  Богом.
Бо має кінець тут усяка дорога.

Ніяка людина побита гріхами
Не може побачити Божої слави,
А Він кличе : Люди дивіться у небо
Для мене тілесної служби не треба.

Не треба ні жертви .не треба кадити
Бо кров Мого Сина за вас вже пролита,
Одного Я прагну : Прийміть Мене в серце
І нове життя в твою душу проллється.

Душа твоя -пташка що б'ється в повітрі
Сьогодні земля,а завтра вже вічність ,
Душа прагне неба,іде своїм курсом,
А тіло у землю вернутися мусить.

Життя пролітає так скоро як літо
Людині важливо одне зрозуміти
Для чого відміряв Бог відрізок часу,
Яким ділами наповнює чашу.

Дивлюся й на церкву і важко мовчати
Бо бачу як в сон погрузились ДІВЧАТА
А час на землі кінця добігає
І жатву Свою вже Господь завершає.

Планета Земля тимчасова й дочасна
Тож людям спинитися треба завчасно,
Ніхто ,щоб із нас не лишивсь на скорботу
Щоб була готовою церква до взльоту.

Лиш погляд у небо ще радує око ,
Хоча над землею воно так високо,
Я вірю: готові зустрінуть Ісуса
Й на зустріч до Нього умить піднесуться. @virsh_online

Надсилайте нам вірші на бот - @virsh_onlinebot☺️

Підтримати канал :
4441114402485468

Дякуємо! 🙏
Божих вам благословінь!

1. За яскраво блискучою обгорткою сховав диявол гріх
І підступно шепоче: "Скуштуй. Тут немає нічого злого,
Десятки, сотні, тисячі таких, як ти.
Ти лиш візьми і буде тобі добре".

2. Ти програв, бо найперше - ти вже подумав,
А далі крок і руку свою подав.
Спочатку добре, та ти не усвідомив,
Куди ступив і на який шлях ти став.

3. Задовільнилось его. Все сховав від всіх.
Блиск від обгортки засліпив твій розум.
А далі - потопаєш у багні.
Йдеш на погибель і сам вибратись не в змозі.

4. Зник блиск обгортки, потемніло все.
Ти вже по голову у трясовинні,
А поруч сміх лукавого іде.
Насміявсь диявол з тебе, о людино.

5. Скував в кайдани  руки, ноги, розум,
Уста твої і всі твої думки,
Й коли подумав ти звернутися до Бога,
Лукавий знову все і на свій  лад змінив.

6. Ти є залежний. І ти сам - безсилий
Вирватися з цього рова гріха.
Та є лиш Той - Великий, Вічний, Сильний,
Хто переміг гріх у підніжжя хреста.

7. Христос до тебе простягає Руки,
Готовий вирвати з гріха тебе,
Найперше ж вибери кому служити,
І кому повністю віддать себе.

8. Не може бути все наполовину,
Ні віри, ні любові, ні мети.
Чи так, чи ні - так в Біблії написано,
Вже вибери із ким в житті іти.

9. Ти простягни до Бога свої руки,
Розкайсь у скоєному, і від гріха зречись,
Молись від серця щиро і відкрито,
І за Христову руку сам схопись.

10. І незабаром ти відчуєш зміну,
Цю насолоду волі від гріха,
Лише Христа тримайсь, і не тікай ні вправо, ліво,
І зі спокусами борись в Ім'я Христа.

11. Не раз ще лютуватиме лукавий,
Не раз від нього стріли полетять,
Спокуси будуть і випробування,
У кожного пустеля є своя.

12. Зміцняйсь в надії, вірі і любові,
У Слові Божому перебувай,
Міцній в Христі, рости духовно,
Спокуси всі перемагай.

13. З Христом проходь кожен день і тиждень,
І місяць, місяці, роки.
Із Богом будь відвертим й щирим
І Він тебе благословить.
Чижевич І. @virsh_online

Це не секрет що зараз,тут, війна.
І не секрет,що люди помирають.
Тут мати жде на сина вся блідна…
І тут так просто знищують,вбивають…

Це не секрет,що віри вже нема…
Ми не ховаємо своє розчарування.
Навколо нас одна лише пітьма…
Навколо нас одні лише страждання…

Ти думаєш «А де тоді мій Бог?»
Питаєш кожен день,кожну хвилину.
Ведеш свій відчайдушний монолог…
Шукаєш десь далеко ту причину.

На серці лиш питання «Бог,ти де?
Скажи мені,чому ти нас залишив?
Війна не зупиняється,вона іде..
А Ти мовчиш,на кого нас полишив?

Скажи Господь,та де ж Твоя рука?
Де та любов,підтримка,охорона,
Коли шукаєш восьмого кутка,
і намагаєшся тримати оборону!?

Чому вмирають діти і батьки?
Чому в руїнах майже вся країна?
Куди ховатись?Як знайти шляхи?
Ти подивись яка зараз картина!!»

Ось батько над дитиною сидить,
Ось жінка чоловіка проводжає,
ДівчИна над труною вся тремтить,
Ось мати плаче,бо вона все відчуває…

Куди не подивись лиш біль і смерть
Куди не глянь там сироти і вдови
Усе життя тепер на шкереберть.
Зніми,будь ласка,з нас всі ці окови.

Не буде в нас колишнього життя.
Ніхто не буде жити, як раніше
Господь,будь ласка,дай нам майбуття!
Цього ми всі бажаємо найбільше .

Ми молимось,хоч віри вже нема!
Ми просимо,спинити цю руїну!
Нехай залишить нас оця пітьма!
Будь ласка,захисти нашу країну.

Зціли серця людей і віру дай!
Перемотай всі рани,переломи.
Пішли нам дощ і потім дай врожай.
Щоб ми дійшли до неба через громи.

Анастасія С. @virsh_online

Господня милість ще над нами
Він захищає від тривог,
Іщастя і радість посилає
Про нас піклується наш Бог.


Іособливо в час останій
його безмірна милість є
Він захищає від війни,
і любить кожного із нас.

Життя коротке тут триває
І скоро так закінчується вмить.
І люди не роздумують над тим
Де після смерті вічність проведуть.

Сьогодні Бог дає усім життя
Щоб примиритися із другом
Просити вибачення в Бога
І жити свято перед ним

Сьогодні стільки зла багато
Але потрібно вірним залишитись
Щоб не підпасти ворогу
І все відати в руки Божі.

Господь створив для нас всьго багато
І цінним їм чи ні
Але господь тепить так довго
Щоби покаялися всі

Автор:Зінчук Марк. @virsh_online